Пісня про Байду

ПІСНЯ ПРО БАЙДУ

В Цариграді на риночку

Та п’є Байда мед-горілочку;

Ой п’є Байда та не день, не два,

Не одну нічку та й не годиночку;

Ой п’є Байда та й кивається,

Та на свого цюру поглядається:

“Ой, цюро ж мій молодесенький,

Та чи будеш мені вірнесенький?”

Цар турецький к ньому присилає,

Байду к собі підмовляє:

“Ой ти, Байдо та славнесенький,

Будь мені лицар та вірнесенький,

Візьми в мене царівночку,

Будеш паном на всю Вкраїночку!”

“Твоя, царю, віра проклятая,

Твоя царівночка

поганая!”

Ой крикнув цар на свої гайдуки:

“Візьміть Байду добре в руки,

Візьміть Байду, ізв’яжіте,

На гак ребром зачепіте!”

Ой висить Байда та й не день, не два,

Не одну нічку та й не годиночку;

Ой висить Байда та й гадає,

Та на свого цюру споглядає,

Та на свого цюру молодого

І на свого коня вороного:

“Ой, цюро ж мій молодесенький,

Подай мені лучок та тугесенький,

Подай мені тугий лучок

І стрілочок цілий пучок!

Ой бачу я три голубочки –

Хочу я убити для його дочки.

Де я мірю – там я вцілю,

Де я важу – там я вражу!”

Ой як стрілив – царя вцілив,

А царицю в потилицю,

Його доньку в головоньку.

“Отто ж тобі, царю,

За Байдину кару!

Було тобі знати,

Як Байду карати:

Було Байді голову істяти,

Його тіло поховати,

Вороним конем їздити,

Хлопця собі зголубити”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

Пісня про Байду