ПІСЛЯМОВА

Науковців, педагогів, громадськість постійно турбують питання: якій бути українській школі у XXI столітті, яким має бути учитель української мови і літератури, що і яким чином потрібно змінити, удосконалити, наповнити загальнолюдськими цінностями у професійній парадигмі фахівця-словесника. Цілісна система навчання, обов’*язковими складовими якої виступають фундаментальність, глибина, інтелектуальна і практична спрямованість, особистісно – і професійно-орієнтований характер, повинна бути спрямована на формування професійних рис предметника,

зокрема його лінгвістичної, мовної, літературознавчої, культурознавчої, педагогічної, психологічної, методичної, комунікативної компетенції. Фольклор віддзеркалює ментальність українського народу, “відтворює історичне тло, на якому формувалася і деформувалася національна самосвідомість мас”, вводить читача “в ситуації емоційного співпереживання, виховує естетичний ідеал”.

Тому метою фольклорної підготовки майбутнього словесника є становлення духовного світу особистості, створення умов для формування внутрішньої потреби особистості у неперервному вдосконаленні, в реалізації своїх

творчих можливостей. Навчитися глибоко і естетично повноцінно сприймати фольклорний твір, тобто осмислювати, міркувати над психологією, філософією казки, легенди, пісні, оповідання тощо, співвідносити прочитане з власними уявленнями і цінностями, – головне завдання фольклорної підготовки. Культурознавча компетенція реалізується у знаннях матеріальної і духовної культури, історичного розвитку української нації, фольклору, традицій, звичаїв і обрядів рідного народу, а також в уміннях використовувати культурознавчі знання у професійній діяльності.

Компетентний, високоерудований вчитель-словесник має плекатися у рідному слові, а слово лише тоді набуває вагу, лише тоді стає засобом виховання, коли за ним знаходиться багатий внутрішній світ, високі моральні принципи, особистість педагога.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ПІСЛЯМОВА