Підлітки – “мисливці” у романі Вільяма Джеральда Голдінга “Володар мух” Саме через ці образи письменник досліджує “найнебезпечнішу тварину – людину”. Не протистояти обставинам, у яких вони опинились на безлюдному острові, не боротись за своє спасіння, як Робінзон Крузо, а пристосуватись до всього, знайти виправдання власним лінощам і вседозволеності. Саме “мисливці” на чолі із Джеком Мерид’ю уособлюють ці якості. Мораль і закон, які роблять спробу встановити на безлюдному острові діти, які потерпіли авіакатастрофу,
На відміну від розумних підлітків Хрюші та Саймона, морально стійкого Ральфа Джек нічого із себе не представляє, він тільки староста церковного хору, і навіть “до-дієз” може взяти. Ось і всі претензії на виняткову особистість. Однак саме він, а не розумні, розсудливі хлопці Ральф, Саймон, Хрюша, можуть повести за собою юрбу: він орієнтує їх на легке життя. Справді, щоб підтримувати багаття, треба працювати, носити під палючим сонцем дрова, гілля, а це важко, незвично, нудно. І навіть цікавість – ця риса героїв “Острова
Спільними для підлітків виявляються лінь, жадоба веселощів, нечупарство. Тому так легко відчувати себе “мисливцем” – під розфарбованою глиною фізіономією легше заховати сором, звикнути до вседозволеності. Пісні, танці, відсутність елементарних санітарно-гігієнічних норм – не треба митися, розчісуватися, можна влаштувати туалет прямо під деревом, з якого рвеш фрукти.
Спрацьовує старий, відомий ще у Стародавньому Римі, звичай: “хліба і видовищ”. Джек люто ненавидить Ральфа – за відкритість і людську привабливість, Хрюшу – за розум і логіку, всіх інших – за внутрішній спротив насиллю. Сам письменник темне начало душі Джека пояснює як безумство, бо інакше не можна пояснити жорстокість і садизм у дитині. Останні рядки роману насторожують ще більше – Джек уникає відповідальності за все (двоє підлітків убиті, один малюк згорів у багатті, острів спалено), і ця обережність лякає ще більше.
Та ще страшнішою фігурою є Роджер – він виростає під “крилом” Джека, і перевершує своєю патологічною жорсто-кістю свого вчителя. Автор роману був викладачем середньої школи, добре знав душу і серце підлітків. У цій книзі він показав і добре, і зле, що є в кожній людині, попереджуючи нас, щоб ми не дали загинути в собі світлому і чистому началу яке є у кожній дитині.