Персонажі роману Достоєвського “Брати Карамазови”

Центральний персонаж роману Достоєвського “Брати Карамазови” (1878-1880), поміщик, батько Дмитра, Івана, Алеши Карамазових і незаконнонародженого сина Смердякова. Прізвище Карамазова має у своєму складі Корінь “кара”, що на тюрксько-татарських мовах означають “чорний” (на думку дослідників, Достоєвський познайомився з тюрксько-татарськими словами в Сибіру). У чернетках цей герой не має ще імені, що з’явилося лише в остаточній редакції, а називається просто поміщиком

У романі – історії минулого, сьогодення й майбутнього

Росії – Федір Павлович представляє “батьків” як тип, що йде в минуле. Сутність “батьків”, втілена в образі Федір Павлович – безособова природна стихія життя, страшна сила землі й підлоги. У старому Карамазове “карамазовская земляна сила” представлена як біологічна даність. Ф. П. бризкає слиною, коли говорить, і має “огидний-хтивий вид”.

Хтивість Федір Павлович виражається двома “зовнішніми знаками”: римським носом і довгим кадиком. У його натурі явно видні риси фавна й 427 сатира. Прагнення його ненаситно, його відносини з жінками – це пристрасть, спрага, похіть. “Старий блазень”

– так іменує Ф. П. письменник.

Добровільне блазенство, що прийняв на себе Ф. П., є відмітною рисою його натури. Однак склад цього блазенства досить складний: сором, помисливість, уражене достоїнство, мстивість і захват власною ганьбою

Існує думка, нічим, однак, не доведене, про батька Достоєвського як прототипі Федір Павлович (воно висловлено дочкою письменника Л. Ф. Достоєвській). У Творчості письменника у Ф. П. є попередники: Ежевикин, Фома Хомич Опискин, Лебедєв (“Ідіот”). У самому романі присутній свого роду двійник Ф. П. – купець Самсонов, на змісті якого живе Грушенька.

“Що таке Карамазов – це не людин, а перевертень; ця нечиста тварина, якій гірка випадковість дали можливість захопити людський образ” (Щедрін). У критику й літературознавстві одержало широке поширення порівняння Ф. П. з Иудушкой Голавлевим М. Е. Салтикова-Щедрина (див. роботи В. Я. Кирпотина, А. С. Бушмина, Е. И. П-кусаева й ін.). Л. Н. Толстой у листі до И. Е. Рєпіна зрівняв образ Ф. П. з образом Івана Грозного в картині художника: “У нас була гемороїдальна недоумкувата нахлібниця баба, а ще є Карамазов-отец – і Іоанн ваш – це для мене з’єднання цієї нахлібниці й Карамазова, і він самий плюгавий і жалюгідний, жалюгідний убивця, якими вони й повинні бути…” Ф. Кафка записав у своєму щоденнику про Федір Павлович “…батько братів Карамазових аж ніяк не дурень, він дуже розумний, майже рівний по розуму Іванові, але зла людина”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

Персонажі роману Достоєвського “Брати Карамазови”