Переказ – РУСЬ ЧИ РОСЬ?

У різний час, у різні епохи, як і землю, народ цей теж називали по-різному: полянами, русами, русичами, рутенами, роксо-ланами, росами, черкасами і, зрештою, українцями.

“Про те, що наших предків татари називали черкасами,- розповідає сучасний історик-краєзнавець О. П. Знойко,- ми вперше довідалися від італійського посла Плано де Карпіні, який 1245 року описав свою “подорож у країну монголів” і своє перебування в Києві. Навряд чи хто заперечуватиме, що з-поміж географічних українських назв тюркського походження “Черкаси” є найцікавішою

таємницею вітчизняної історії. Нині вченим відомо, що в XV столітті назва українців – черкаси – перейшла і на наших вірних спільників і побратимів у війні з татарами християнський народ адиге, який звався відтоді черкесами. Проте й українці, й адиге самі себе так ніколи не називали… Назва Черкаси походить від тюркських: “чири кисі”, що означає “люди армії”.

Ще в ХІ-ХП століттях київські князі селили по річці Росі, лінії стародавніх багатих міст Черкаси – Берендичів, найману тюркську кінноту: тюрків – у Черкасах і берендеїв – у Беренди-чеві (нині Бердичів). Кращі міста доручалися полкам

цієї кінноти

Для захисту Русі від половців. Це військо й називало себе Черкасами, тобто місцем, де проживали “люди армії”… З часом вони асимілювалися й стали відданою патріотичною гвардією Русі.

Коли 1240 року на Русь прийшли татари, після падіння Києва в Черкасах утворився Центр партизанської (козацької) війни. Загони та з’єднання розбитого княжого війська потяглися до Черкас – в Україну, як тоді називалася південна частина Київської держави. Численні козацькі загони повсюдно нищили татар.

Кілька віків наші предки орали в полі з рушницями за плечима, “а жінки й дівчата ходили жати з козацькими шаблями при поясі”. Народ черкаси, тобто “народ армії”,- так казали про наших предків сусідні народи, поневолені татарами.

А найпоширеніша колись назва – руси, як і назва самої держави – Русь, теж приховує в собі таємницю. Можливо, від Рось – річки на Київщині. Ця назва повторюється в її притоках – Роська, Роставиця.

Свого часу так називали й усю місцевість поблизу неї – Поросся, землю, яка межувала зі Степом та кочовими ордами й склала основу прадавньої держави – Русі (у прадавній вимові – Роусь – Русь).

Можна по-різному ставитися до висвітлення подій Нестором Літописцем, якого підозрюють у тому, що він служив князям варязького походження, які й замовили йому відповідне, про норманське трактування щодо виникнення й становлення держави русів, її назви, а також і найменування народу, котрий її населяв. Проте згадаймо також: гиз – із латинської – орач, землероб. І не забудьмо також: рус – тюркською – червоний.

“Рус! Русі!” – вигукували вороги, завбачивши черлені щити й попереджаючи своїх про небезпеку. А саме слово – черлені – походить від червінь, бджолиного червоного черв’ячка, який зароджується в червні (назва місяця – теж звідти) і з допомогою якого фарбували щити (3 Газети; 426 сл.).

Завдання до тексту

1. Визначити стиль і тип мовлення.

2. Скласти складний план до тексту. Орієнтовний план

І. Українців називають по-різному. II. Розповідь краєзнавця.

1. Татари називають наших предків черкесами.

2. Походження назви “Черкаси”.

3. “Народ армії”.

III. Походження назви “Русь”.

3. Лексична робота:

– Берендеї – тюркське кочове плем’я в південноруських степах в ХІ-ХІІ ст.

– Тюрки – велика група споріднених за мовою народів (татар, узбеків, казахів, турків та ін.).

– Черлений – темно-червоний, багряний (діалектне).

4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Рутени, Плано де Карпіні, адиге, варязький, черв’ячок, земле роб, небезпека, Нестор Літописець, прадавній, Поросся, Роставиця, Центр партизанської війни, тюркський, історик-краєзнавець, по-різному, з-поміж, відтоді, берендеї.

5. Встановити послідовність речень.

1. Можна по-різному ставитися до висвітлення подій Нестором Літописцем.

2. У різний час, у різні епохи, як і землю, народ цей теж називали по-різному: полянами, русами, русичами, рутенами, рок-соланами, росами, черкасами і, зрештою, українцями.

3. “Рус! Русі!” – вигукували вороги, завбачивши черлені щити й попереджаючи своїх про небезпеку.

4. Кращі міста доручалися полкам цієї кінноти для захисту Русі від половців.

5. Назва Черкаси походить від тюркських: “чири кисі”, що означає “люди армії”.

6. А найпоширеніша колись назва – руси, як і назва самої держави – Русь, теж приховує в собі таємницю.

6. Питання до тексту.

– Як у різні часи називали народ, що жив на протоукраїнських землях?

– Що вам відомо про народ адиге?

– Хто такі черкаси?

– Хто такі берендеї?

– Розкажіть про походження назви “руси”.

7. Розкажіть, що вам відомо про Нестора Літописця.

8. Що вам відомо про походження назви Україна?

9. За складеним планом Переказ – ати текст.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Переказ – РУСЬ ЧИ РОСЬ?