Переказ – РІД АНТА

Великий і численний рід, один із родів полянського племені, до якого належав Ант, споконвіку жив над Дніпром. У ті часи, про які йде Мова, тут, на високій кручі, недалеко від землянки Анта, ще стояло впритул одним боком до лісу, а другим до Дніпра – городище, на валах якого пращури роду не раз сходились з ворогами, через що рови й піски навкруг засіяні були стрілами, людськими кістьми, черепами. Звідсіля ж скрізь по кручах над Дніпром у ясну днину можна було побачити городища інших родів, від них ген-ген у степ рядами тягнулись могили – деякі

дуже давні – з кам’яними постатями забутих предків.

Вони стояли на вершинах могил, як сторожі, у шоломах, з мечами біля поясів, довгими, аж до колін, руками; могили по весні обсипав білий цвіт, а восени, ніби бризки крові, буйно вкривали кетяги калини.

Ант прожив чимало на світі, мав братів – Тудора, Жадана, Тельця й Прися, що загинули один за одним на брані, було в Анта три жони, яких він набагато пережив, а від них мав синів… Але й з синами не пощастило Анту – чотири з них склали голови в далеких походах, з трьох синів, що залишились живі, два покинули під старість батька.

Як і чому все це сталось, Ант зрозуміти

не міг. Колись, ще за діда Воїка й батька Уліба, жили вони родом своїм у городищі в одному дворі, де на чільному місці стояла землянка старійшини, а ошую й одесну від неї землянки молодих, ще далі – кліті, ями для всякого жита, обори. Тоді вони разом виходили за городище, щоб засівати землю, разом ходили на лови, їли біля одного вогнища, поважали й слухали старійшин своїх. І старійшини, правда, були того варті – вони першими виходили на вали, коли на Дніпрі чи в степу з’являвся ворог, водили людей на рать, від роду складали богам жертви, чинили суд.

Часто, підійнявшись стежкою між трав на вали городища й дивлячись на плесо, кручі, на весь Любеч, як прозивали це місце люди, Ант думав і сумував, чому живе так довго, чому його не кличуть до себе предки? Він, Ант, як єдиний син, що залишився

В живих після старійшини Уліба, заступив місце батька, по закону дідів був старійшиною, але хіба він міг стримати рід, що розсипався на його очах, танув?! (В. Скляренко; 370 сл.).

Завдання до тексту

1. Визначити стиль і тип мовлення.

2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Великий і численний рід.

2. Брати Анта.

3. Діяння старійшин.

4. Роздуми Анта.

3. Лексична робота.

– Городище – поселення, укріплене ровами і валами.

– Одесна – справа.

– Ошуя – зліва.

– Плесо – вільна від водоростей, відносно глибока спокійна ділянка водойми.

– Рать – назва війська, збройного загону.

4. Питання до тексту.

– Розкажіть про родину Анта.

– Де в давнину мешкали люди?

– Що ставили на могилах?

– Якими були обов’язки старійшин?

– Що хвилювало Анта?

5. За складеним планом стисло Переказ – ати текст.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Переказ – РІД АНТА