Герой-Оповідач славиться своїм почуттям гумору. Природна спритність вдало сполучається із тренованістю, жарту носять, як правило, необразливий характер, і він стає загальним улюбленцем. Один раз герой одержує речення надіслати що-небудь для відділу гумору у відомому щотижневику. Його матеріал приймають, а незабаром він уже веде свій гумористичний стовпчик. З ним беруть річний контракт, у багато разів перевищуючий його колишня платня в скобяной фірмі, і він стає професійним гумористом.
Спочатку все йде непогано, але півроку через герой
Поступово знайомі починають уникати спілкування сним.
Тоді він переносить свою активність у будинок: вивуджує крупиці гумору з реплік дружини, підслухує розмови своїх малолітніх дітей і друкує їх під рубрикою “Чого тільки не придумають діти”. У
Тепер він частий гість Геффельбауэра, і один раз той пропонує йому партнерство. Герой з радістю приймає речення й летить додому як на крилах, щоб поділитися удачею. Він переглядає пошту, і серед конвертів з відкинутими рукописами йому попадається лист від головного редактора щотижневика, у якому повідомляється, що у зв’язку зі зниженням якості матеріалів для гумористичного розділу контракт не продовжується.
Це начебто б смутна звістка приводить героя в захват. Повідомивши дружину й дітей про те, що відтепер він співвласник похоронного бюро, герой пропонує відсвяткувати велику подію походом у театр і обідом вресторане.
Нове життя самим доброчинним образом позначається на самопочутті героя. Він знову здобуває репутацію відмінного веселуна й дотепника. Справи похоронного бюро йдуть відмінно, і партнер запевняє героя, що при його веселій вдачі він здатний “перетворити будь-які похорони в ірландські поминки”.
С. Б. Белов
Джерело: Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Закордонна Література XX століття.
М.: “Олімп”; ТОВ “Видавництво ACT”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)