“Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак?”
М. Гоголь Не знайшовши у своєму оточенні позитивних характерів, здатних стати зразками для наслідування, Гоголь звернувся до минулого, до XVІ-XVІІ століть. Майже дев’ять років він писав свою історичну повість “Тарас Бульба”, що вийшла 1842 року. У цьому творі відбито епоху героїчної боротьби українського народу за своє національне звільнення.
Центром визвольного руху стала Запорозька Січ, організація волелюбного українського козацтва, що знаходилася в середині XVІ століття
У повісті представлена широка картина народного руху, показано два ворожих табори: український народ і польську шляхту. Твір прославляє Запорозьку Січ, її дух товариства, оспівує прагнення-запорожців до волі, їхню відданість батьківщині. Посилаючись на історичну правду, Гоголь показує, що саме із Запорозької Січі виходили мужні хоробрі вояки, “горді і міцні, як леви!”
Сам представник стародавнього козацького роду Гоголів-Яновських, письменник показав народ як велику силу, вперше у світовій літературі зробив його основним героєм художнього твору.
Гоголь не приховав ні брутальності
Тарас веде життя, повне небезпек. Він здійснює бойові походи і проти турків, і проти ляхів. Нещадно карає польських магнатів за гноблення українського народу: “А Тарас гуляв по всій Польщі зі своїм полком…
Багато побив він усякої шляхти, розграбував найбагатші і кращі замки”. У повісті показано, як у вогні народної боротьби розпалюється могутнє почуття любові до батьківщини.
Події “Тараса Бульби” відбуваються до 1654 року, тобто ще до часів правління Богдана Хмельницького, але в повісті чітко окреслена ідея єднання українського і російського народів. Заслуги і вік уже давно дозволяють Тарасові піти на відпочинок. Але поки кордони батьківщини в небезпеці, а руки можуть тримати шаблю, він вважає себе мобілізованим.
Загальнонародна справа стає його особистою. Без цього він не уявляє життя. Захищати батьківщину Бульба вирушає разом зі своїми синами й іншими козаками, своїми однодумцями: Мусієм Шило, Степаном Гускою, Демидом Поповичем, Бовдюгом, Кукубенко. Тарас Бульба каже про це: “Немає уз святіше товариства!”
Повість “Тарас Бульба” – історична народно-героїчна епопея. У долях її головних героїв показана історія народу. Ми по праву вважаємо Тараса Бульбу народним героєм, тому що він боровся за незалежність своєї батьківщини і жив однією мрією: “Нехай же цвіте Руська земля!”