Зимняя ночь Мело, мело по всей земле Во все пределы. Свеча горела на столе, Свеча горела. Как летом роем мошкара Летит на пламя, Слетались хлопья со двора К оконной раме. Метель лепила на стекле Кружки и стрелы.
Свеча горела на столе, Свеча горела. На озаренный потолок Ложились тени, Скрещенья рук, скрещенья ног, Судьбы скрещенья, И падали два башмачка Со стуком на пол, И воск слезами с ночника На платье капал. И все терялось в снежной мгле, Седой и белой.
Свеча горела на столе, Свеча горела. На свечку дуло из угла, И жар соблазна Вздымал, как
Мело весь месяц в феврале, И то и дело Свеча горела на столе, Свеча горела. 1946 Зимова ніч Мело, мело по всій землі, Мело, сніжило.
Свіча горіла на столі, Свіча горіла. Злітався сніг і вирував Перед шибками, Так влітку на вогонь мошва Летить роями. Ліпила віхола на склі Кружки і стріли. Свіча горіла на столі, Свіча горіла.
І протяг тіні хилитав, І мимоволі Схрестились руки і уста, Схрестились долі. І черевички з ніг самі Упали м’яко.
І віск із нічника слізьми На плаття капав. Все поглинала на землі Хуртеча біла. Свіча горіла на столі, Свіча горіла. На свічку дихала імла, Й спокуси сила Хрестоподібно підняла, Як ангел, крила.
І доки хуга по землі Мела, сніжила, Свіча горіла на столі, Свіча горіла. Переклад Л. Талалая