Пам’ятник Великому Кобзареві в Харкові був закладений у дні святкування 120-річчя від дня народження поета в березні 1934 року. Для будівництва пам’ятника на конкурсній основі був обраний проект ленінградців – архітектора Лангбарда й скульптора Манизера. При створенні скульптури позували прославлені актори Харківського театру української драми.
У роботах зі спорудження пам’ятника Шевченко брали участь біля двохсот робочих різних професій. Відкриття пам’ятника Кобзареві відбулося в березні 1935 року
Пам’ятник Шевченко
Нижні фігури втілюють історичну долю пригнобленого українського народу: це лежачий виснажений селянин і молода жінка з дитиною на руках – шевченківська Катерина. Ледве вище – селянин з косою в руках, готовий
Виступити проти гнобителів. Дві наступні фігури символізують протест, що зріє: одна з них сидить зі зв’язаними руками,
За задумом авторів проекту, ці фігури визначають життя українців до початку організованого революційного руху. Далі – фігура літнього солдата із записною книжкою за халявою чобота.
Це – Тарас Григорович Шевченко в посиланні. Фігура Кобзаря ділить багатофігурну скульптурну композицію навколо п’єдесталу на дві частини. Потім ми бачимо вже не тільки селян, але й робітників.
Одна з фігур зображує робітника, що піднімає із землі Прапор. Це символ тимчасових невдач революційного руху. От уже рятуйте! і робітникам приходять солдати, матроси, комісари, що мають досвід у політичній боротьбі й військовій справі.
Фігури розташовуються по спіралі усе вище й вище. І на останньому щаблі – суцільна скульптурна група, що зображує дівчину із книгою в руках, шахтаря, що тримає прапор, і українського селянина в крислатому капелюсі. Кобзар коштує на вершині п’єдесталу, ледве схиливши голову й зробивши як би крок уперед. Поет немов хоче пройти по вільній Україні, довідатися в особу кожного з нас. Пам’ятник Тарасові Григоровичеві Шевченко в Харкові по праву вважається одним з найбільш удалих і величних пам’ятників Кобзареві