Прославлений знавець мистецтва політики Чанакья, або Каугилья, скинув у Паталипутре, столиці країни Магадхи, останнього царя з династії Нандов і після його вбивства звів на трон свого учня Чандрагупту Маурью. Однак вірному міністрові Нанди Ракшасе вдалося бігти, укласти сполучник з могутнім правителем Гірської Країни Малаякету й декількома іншими царями й осадити Паталипутру з військом, що далеко перевершує сили Чандрагупти. У цих умовах Чанакья починає здійснювати хитромудрий план, метою якого є не тільки перемога над ворогами, але й залучення
Чанакья довідається, що в Паталипутре, у будинку купця Чанданадаси, ховаються дружина й син Ракшаси, і наказує заарештувати Чанданадасу.
При цьому в його руки попадає перстень Ракшаси, яким Чанакья запечатує складене їм підроблений лист. Із цим листом у числі інших своїх прихильників, нібито їм переслідуваних і перебежавших тому до Ракшасе, він засилає в табір супротивника свого слугу Сиддхартхаку. Одночасно Чанакья грає сварку із Чандрагуптой, не виконуючи його побажань і наказів, і Чандрагупта привселюдно відстороняє його від посади, приймаючи
Коли слух про це доходить до Ракшаси, він радить Малаякету й іншим царям негайно напасти на Чандрагупту, що втратився свого головного міністра. Але отут відбувається кілька подій, заздалегідь передбачених Чанакьей.
Підісланий їм як вивідач жебручий чернець Дживасиддхи обманює Малаякету, затверджуючи, що його батько Парватака був убитий не Чанакьей, а Ракша-сой, і зароняє в його душі перші насіння недовіри до свого радника. А потім Сиддхартхака дає себе затримати варті Малаякету, і в нього знаходять лист, у якому Ракшаса пропонує свої послуги Чандрагупте й обіцяє допомога п’яти царів – союзників Малаякету, що нібито вступили з ним у змову. Переконаний у дійсності листа, оскільки воно запечатано перснем-печаткою Ракшаси, Малаякету вирішує, що Ракшаса хоче перебігти до Чандрагупте, сподіваючись зайняти місце опального Чанакьи, виганяє його з табору, а царів-зрадників наказує стратити.
Налякані цим наказом, негайно ж залишають Малаякету інші його соратники, і Чанакье не становить праці розбити залишені своїми воєначальниками війська супротивника, а самого Малаякету захопити вплен.
Ракшаса, зазнавши поразки, проте вертається в Паталипутру, щоб – нехай навіть ціною власного життя – урятувати свою сім’ю й свого друга Чанданадасу, присудженого до смерті. Прибувши на місце страти, він віддає себе в руки катам замість Чанданадаси. Однак туди ж незабаром приходить Чанакья, зупиняє страта й розкриває Ракшасе весь свій план перемоги над ворогами Чандрагупти, так блискуче їм здійснений.
Ракшаса піднесений мудрістю й прозорливістю Чанакьи, а Чанакья – шляхетністю й вірністю боргу Ракшаси. Ракшаса просить Чанакью зберегти Малаякету життя й повернути йому спадкові володіння. Чаканья охоче погоджується, і за його пропозицією Ракшаса переходить на службу до Чандрагупте. Тепер, коли Чанакья й Ракшаса об’єднують свої зусилля, успіх і процвітання царства Чандрагупти і його нащадків у Магадхе надовго забезпечені
(1 votes, average: 5.00 out of 5)