І. Розповідь від першої особи. (Оповідання являє собою монолог юного солдата, який потрапив до шпиталю – колишньої його ж гімназії, після поранення. Така форма емоційно переконливо свідчить про антигуманну сутність війни. Така форма також надає можливість не тільки розповісти про події, але й висловитися з приводу баченого, передати багатство почуттів, думок, асоціацій людини, далекої від війни. Але війна знайшла й цього хлопця.) ІІ.
Значення опису інтер’єру. (Дія відбувається у приміщенні колишньої класичної гімназії, причому, герой
Так інтер’єр промовляє сам за себе.) ІІІ. Значення імен і назв у оповіданні. (Імена, згадані в оповіданні, – це імена тих, на прикладі кого виховували юних гімназистів: Цезар, Ціцерон, Марк Аврелій – з античності, Ніцше – філософ,
Не випадково й останні слова героя звернені до цього чоловіка з проханням: “Молока!”) ІV. Чому через усе проступає хрест. (У творі цікава особливість: колись гімназія мала ім’я Святого Хоми і над дверима класу малювання висів хрест. Потім його зняли, але нічим не могли зафарбувати його: він незмінно проступав крізь усі шари фарб.
Це своєрідний символ-нагадування про антигуманність того, що відбувалося. Цікаво, що все це майнуло в голові героя, коли його несли до тимчасової операційної.) V. Смисл назви оповідання. (Коли героя несли нагору до зали малювання, він побачив таблицю з іменами полеглих та великим Залізним хрестом угорі.
Тоді мимоволі він подумав, що, певно, доведеться збільшувати ту дошку, стільки ще поляже на цій війні. А може, і його ім’я опиниться на цій дошці. Мотив пам’ятної дошки повторюється, коли герой бачить ще не витертий з дошки напис його рукою “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Сім разів було зроблено цей напис різним шрифтом.
Це був початок славнозвісної епітафії трьомстам спартанцям, які полягли у бою з персами під Фермопілами. Таким чином, напис виявився символічним. І цей напис – нагадування про антигуманну сутність будь-якої війни.)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)