Характеристика твору
Остапа Вишні “Сом”
Уперше цю усмішку було надруковано в 1953 р. в журналі “Дніпро” з підзаголовком “З мисливських усмішок”.
Починається твір із запрошення побувати “на річці на Осколі”, ніби спонукаючи читача до довірливої розмови. Оповідач перейнятий щирим захватом від краси довколишнього світу – своєрідної ідилії гармонійного поєднання людини й природи. Мова живописного пейзажного опису чарівних місць лагідна, ніжна. Такий ліризм посилюється змалюванням появи на річковому плесі
Усе тут рухається, міниться барвами, звуками, з-поміж яких пробиваються дівочі “різні чудові пісні”. Створюється враження від великого живого рухливого організму, яким є природа, і в якому все взаємопов’язане, а людина – її невід’ємна частка.
Від лагідних описів оповідач плавно переходить до перестороги небезпеки (вустами діда Панька) – наприклад, про “велику ковбаню”, у яку може і “дзвіниця пірнути”.
Далі дід розповідає якусь неймовірну історію,
Мабуть, нею можна було б і скористатися, якби не наявний тут відвертий гумор, насмішка з довірливого читача, знову гіперболізація образів і прикметні фантастичні деталі (наприклад, у череві сома може виявитися копчена ковбаса, варений рак і пара “цілісіньких шпротів”).
Як бачимо, у цій усмішці акварельний український краєвид змінюється майстерним діалогом, влучні деталі супроводжують репліки, описи комічних і фантастичних ситуацій. І скрізь є “всюдисущий автор” – усміхнений, іронічний, проникливий. Він кидає одну-дві деталі й мовби спостерігає реакцію читача. Є його щирий захват красою рідної природи, неприхована залюбленість у неї, відчуття казки з дитинства, святковості. Так в Остапа Вишні гумористичний жанр усмішки справді більше нагадує “ліричну поезію в прозі”.
Такі риси індивідуального почерку письменника з роками дедалі більше про яштлися. Свій, безперечно, тяжкий душевний стан після заслання Остап Вишня вміло приховував, ніколи не втрачаючи почуття гумору. Він надзвичайно любив жиніг щоб марнувати його в плачах і печалі, любив людей” а без цього взагалі кайма жудожня творчість.
А її письменник також дуже цінував.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)