Основні способи словотворення в українській мові

До морфологічних належать ті способи словотворення, які утворюють похідні одиниці за допомогою словотвірних афіксів, формантів. Це – суф., преф., постф., преф.-суф., суф.-постф., преф.-постф., преф.-суф.-постф., флективний, складання (основоскладання, словоскладання, абревіація). Суфіксальний – провідний в і.-є. мовах, застосовується при утворенні всіх ч. м. крім займенників. формант може бути субстанціальним (мовець), нульовим (спів, синь, хода).

Префіксальний – словотв. формант додається не до твірної основи, а до всього слова (гарний-прегарний,

спывати-заспівати), тому мотивуюче і мотивоване слова належать до однієї частини мови.

Постфіксальний – постфікси ся, сь, небудь, будь, то. Флективний – у творенні окремих похідних одиниць, у яких флексія крім основної граматичної функції утворює нову лексему, тобто виконує словотвірну функцію (раб-раба, Валентин-Валентина). Преф.-суф. – одночасне приєднання до основи словотвірних префікса і суфікса: безмежний, узлісся (уз…j), выновити, сутінок, суглинок, безвусий (без…о); Суф.-постф. – тільки в дієслів и(ти)ся – колоситися, телитися; Преф.-постф. – тільки для дієслів: вдуматися, добігатися, розминутися,

Преф.-суф.-постф. – розщедритися, переморгуватися, перестукуватися, роздвоюватисяСкладання – це спосіб творення слів шляхом об’єднання в одне ціле кількох основ або кількох слів унаслідок якого виникають складні і складноскорочені слова. Основоскладання – утворення складних слів шляхом поєднання кількох основ в одну цілісну лексему за допомогою інтерфіксів о, е, и, і або без них (птахоферма, овочесховище, чорноморський (від Чорне море складно-суфіксальним способом))Словоскладання (юкстапозиція) – поєднання кількох слів в єдину лексичну одиницю (складні слова (салон-перукарня, крісло-ліжко), прикладкові (дівчина-красуня, вакуум-камера), редуплікація (тихо-тихо, ледь-ледь, ходив-ходив), синонім. єдності (стежки-доріжки, істи-істоньки), семант. єдності (батько-мати, хліб-сіль)).

Абревіація – спосіб утворення похідних одиниць шляхом поєднання компонентів кількох слів (ініціальні (ЗАГС, ХНУ), уламкові (мех..мат, філ. фак), змішані (міськвно), усічено-словесні (райцентр, спортбаза))Неморфологічні способи. Лексико-синтаксичний (зрощення) – спосіб, за яким похідне слово утворюється на базі синтаксично вільного словосполучення, компоненти якого зливаються в єдину цілісну лексичну одиницю без будь-яких формально-граматичних змін (задарма, запанібрата, сильнодіючий, перекотиполе, зірвиголова)

Лексико-семантичний – спосіб, при якому звукова оболонка твірного слова залишається незмінною, а слово набуває нового значення. (супутник, пісок (цукровий), ” Харків ” (готель))Морфолого-синтаксичний – охоплює похідні, які виникають при переході слів або словоформ з однієї частини мови в іншу: субстантивація (молодий, учительська, полонений), ад’єктивація (з дієприкм.:блискучий, лежачий камінь), адвербіалізація (віками, днями), прономеналізація (діло було (це), в одному селі (якомусь)), препозиціаналізація (край дороги (біля)), інтер’єктивація (Господи! Який жах! Жаль!), партикуляція (Жив собі чоловік), ко’юнкціоналізація (незважаючи на те, що; тому що).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Основні способи словотворення в українській мові