Оповідання на основі почутого

Росте біля будинку бабусі великий кущ калини. Хата начебто сховалася в тіні куща – така велична й пишна вирола калина. Восени змінює вона свої кисті додолу, начебто проситься в руки: візьми мене. Я любуюся її червоними ягодами й пригадую почуте від старих людей

…Було це дуже давно, ще тоді, коли на широкі українські степи часто налітали турецькі загарбники й орди татарські. Завойовники були надзвичайно жорстокі, і після їхнього набігу горіли будинку, плакали матері, діти, просили захисту старі й немічні люди, пустищем на довгі роки ставала

земля. Мали вороги кам’яне й безжалісне серце: вони рубали всіх своїми кривими шаблями. Проливалася кров, лилися сльози, стогін і дитячий плач стелився по українській землі й піднімався до самого неба

Але не всіх убивали поневолювачі. Молодих дівчин і хлопців забирали в полон і гнали в далеку й невідому країну. Хлопців перетворювали в бездушних яничарів, а дівчин продавали на невільничому ринку врабство.

В одному селі росла й розцвітала надзвичайно гарна й працьовита дівчина. Один раз, коли на Село напали татари, мужня й дуже гарна дівчина, обдуривши ворогів, завела їх у непрохідні хащі – нібито вивести

на дорогу. І завела вона їх у такі нетрі, непрохідні болота, що вони все там загинули. Хан велів стратити дівчину, і вірні його слуги виконали наказ. Полилася гаряча кров… і де та кров на землю впала – калиною стала

Говорять, що саме з того часу ягоди калини стали схожими на крапельки крові, а насіння ягідок – на серце. От яка Легенда пов’язана з калиною, от чому ці ягоди так поважають Вукраине.

…Я любуюся калиною, що простягає мені свої кисті, начебто передає вітання з давньої давнини


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Оповідання на основі почутого