От уже кілька років за мною ходить, невідступно супроводжує його голос. Те віддаляється кудись, те знову наближається майже впритул… Неповторною, проникливою, своєрідною, вишитою українською інтонацією голос Назария Яремчука.
Не пам’ятаю, коли його вперше зустрів. Здається, спочатку на концерті, а потім познайомилися. Був Назарий ще без усяких звань, але такий пекуче-молодий, запальний, такий щирий, як сама карпатська земля, що народила його.
Нелегку стежку дарувала йому доля… Ще маленьким хлопчиком залишився сиротою, входив
Він серед тих деяких, хто здійняли пісенне небо над нами, змусили нас прислухатися до неповторної рідної пісні… Владимир Ивасюк, Василь Зинкевич і наймолодший – Назарий Яремчук. Це вони відкрили нову сторінку нашої пісенної Творчості, увібравши народні інтонації, дали пісні більше широкі й пружні крила
Назарий Яремчук – національний співак, ніколи не втрачав достоїнства українця, не міняв його ні за гроші, ні за будь-які звання й привілеї, які в комуністичні часи щедро роздавали артистам. Любов до рідної землі, до рідного народу була в нього якийсь глибинної, всепоглинаючої.
Назарий Яремчук багато їздив по мирі, ніс у краї близьку й далекі нашу, його рідну українську пісню. Я впевнений, у багатьох випадках мир відкривав Україну саме з образа й голосу самого Назария. А образ і голос його були притягательно – щирого, сповненого неповторного колориту доброти й глубокой порядності
От уже кілька років за мною ходить живий голос співака. Ходить, зупиняє, наповнює й бентежить. Я не тікаю від нього.
Я хочу чути його завжди.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)