Олександр Сергійович Пушкін – Дитинство й Ліцей

Олександр Сергійович Пушкін (1799 – 1817) народився 6 червня (26 травня по старому стилі) 1799 року в Москві. Батько його, Сергій Львович (1771 – 1848), походив з поміщицької, колись багатої сім’ї. Від маєтків предків (у Нижегородській губернії) йому дісталося небагато; але й це він промотував, зовсім не цікавлячись господарськими справами; служив він у Московському комісаріаті, але службою не був стурбований. Серед його знайомих було багато письменників, а брат його Василь Львович придбав популярність як поет. У будинку Пушкіна цікавилися літературою,

а сам Сергій Львович був шанувальником французьких класиків і сам пописував французькі й російські вірші, які, втім, були відомі тільки знайомим і родичам.

Мати Пушкіна, Надія Осипівна, уроджена Ганнибал, походила від Ганнибала, петровского “арапа”, зображеного в романі Пушкіна.

Виховання Пушкіна було безладним. французи, Що Перемінялися,-гувернери, випадкові вчителі не могли мати глибокого впливу на дитину, у значній мірі, наданого самому собі.

Дитинство Пушкін провів у Москві, виїжджаючи на літо в повіт Захарово, у підмосковний маєток бабусі. Крім Олександра, у Пушкіних були діти: старша дочка

Ольга й молодший син Лев. Батьки не приділяли багато уваги дітям, так, очевидно, Олександр не був улюбленою дитиною в сім’ї.

Його брат писав згодом про дитячі роки Олександра: “До одинадцятирічного віку він виховувався в рідному домі. Пристрасть до поезії з’явилася в ньому з першими поняттями: на восьмому році віку, уміючи вже читати й писати, він складав французькою мовою маленькі комедії й епіграми на своїх учителів. Взагалі, виховання його мало містило в собі російського. Він чув одну французьку мову; Гувернер була француз, втім, людина недурна й утворений; бібліотека його батька складалася з одних французьких творів.

Дитина проводила безсонні ночі й тайкома в кабінеті батька пожирала книги одну за другою”. В 1810 році виник проект пристрою привілейованого навчального закладу – ліцею в Царському Селі, при дворі Олександра I.

Пушкін, що володів впливовими знайомствами, вирішив визначити туди свого сина Олександра. У червні 1811 р. Олександр зі своїм дядьком поїхав у Петербург, завдяки наявним зв’язкам, Олександрові Пушкіну було забезпечене надходження. 12 серпня він витримав вступний іспит.

19 жовтня був урочисто відкритий Ліцей, і із цього дня почалося ліцейське життя Пушкіна. Ліцей був закритим навчальним закладом, у нього було прийнято всього 30 учнів. Це були діти середніх малозабезпечених дворян, що володіли службовими зв’язками.

У зв’язку з політичними подіями 1812 р. узяття французами Москви ставило під погрозу Петербург. Через великий потік солдатів, що проходив через Царське Село, у ліцеї запанував ліберальний дух.

У ліцей проникали плітки про Олександра I і його оточенні. Кругозір Пушкіна в той час розширював П. Чаадаєв, оказавшийся в гусарському полицю в Царському Селі. Чаадаєв був настроєний досить ліберально, він вів довгі політичні бесіди з Пушкіним і зіграв чималу роль у моральних поняттях Олександра.

Згодом Пушкін присвятив Чаадаєву одне з перших своїх політичних віршів.

У ліцеї Пушкін щільно займався поезією, особливо французької, за що він і одержав прізвисько “француз”. Серед ліцеїстів проводилися змагання, де Пушкін довгий час тримав першість.

З російських поетів Пушкіна залучала Батюшков і вся група письменників, що об’єдналися навколо Карамзина. Із цією групою Пушкін був зв’язаний через сімейні відносини, зокрема, через дядька, що був вхожий у неї. У будинку Карамзина, що перебував у Царському Селі, Олександр познайомився з Жуковським і В’яземським, їхній вплив особливо відбився на Творчості Пушкіна, починаючи з 1815 року. Улюбленим поетом Пушкіна був Вольтер, саме йому Пушкін був зобов’язаний і раннє своє безбожництво, і схильністю до сатири, що, втім, перебувала також залежно від літературної боротьби карамзинистов і від жартівливих сатир Батюшкова.

У ліцеї Пушкіна також торкнулися нові плини поезії того часу: “Оссианицизм” і “Барди”. До кінця перебування в ліцеї Пушкін підпав під сильний вплив нової елегійної поезії, пов’язаної з діяльністю таких французьких поетів, як Хлопці й Мильвуа. Літературна ліцейська слава Пушкіна прийшла до нього в 15 років, коли він уперше виступив у пресі, помістивши в “Віснику Європи” у липневому номері вірш “До друга-віршотворцеві”. У жовтні 1815 року утворилося літературне суспільство “Арзамас” і проіснувало воно до кінця 1817 року. Крім “Арзамаса” і “Бесіди” були ще літературні суспільства.

Одним з них був кружок письменників, що збиралися в Оленина. Там збиралися супротивники “Бесіди”, але й не прихильники “Арзамаса”. Проводирями цього кружка були байкар Крилов і Гнєдич.

Пушкіна цінував обох цих людей і згодом відвідував Оленинский кружок. Але в ліцейський час Пушкін перебував під впливом “Арзамаса”, натхненний сатирою Батюшкова на боротьбу з “Бесідою” Пушкін розділяв всі симпатії й антипатії “Арзамаса”. Строк перебування в ліцеї скінчився влітку 1817 року. 9 червня відбулися випускні іспити, на яких Пушкін читав замовлений вірш “Безвір’я”. Арзамасец Ф. Вигель писав у своїх спогадах: “На випуск молодого Пушкіна члени “Арзамаса” дивилися як на щасливе для них подія, як на торжество.

Самі батьки його не могли приймати в ньому більше ніжної участі; особливо Жуковський, восприемник його в “Арзамасі”, здавався щасливий, начебто б сам Бог послав йому миле чадо. Чадо виявилося досить пустотливо й необузданно, і мені навіть боляче було дивитися, як всі старші брати на перерву балували маленького брата. Запитають: чи був він тоді лібералом?

Так як же не бути вісімнадцятирічному хлопчикові, що тільки що вирвався на волю, з палкою поетичною уявою, кипучею африканскою кров’ю в жилах, і в таку епоху, коли вільнодумство було в самому розпалі”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Олександр Сергійович Пушкін – Дитинство й Ліцей