Олександр Олесь – Над колискою

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ НАД КОЛИСКОЮ Спить мій малесенький, спить мій синок… Спить він, наслухавшись дивних казок.

Нащо ж ти віченьки знову розкрив?! Спи, моя пташко, то вітер завив. Стогне і виє уже він давно, Б’ється і стука у наше вікно…

Геть, розбишако, в далекі степи!.. Спи, моя ластівко, солодко спи! Ось уже й вітер зовсім занімів… Мабуть, заснуть під намет полетів…

Холодно зараз в лісах і лугах – Все потонуло в глибоких снігах. Бігають зайчики, мерзнуть, тремтять, Затишок хочуть собі відшукать.

Ось, вони вгляділи, кущик стоїть, – Годі! Давно вже лисичка там спить. Кинулись знову кудись на грядки – Ой, там ночують сьогодні вовки. Краще ви в поле біжіть, за лісок…

Знайдете там ви соломи стіжок – Глибше забийтесь, зарийтесь в снопки, щоб не знайшли вас голодні вовки… Спи ж, мій малесенький, годі гулять… Зайчики білі давно уже сплять.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Олександр Олесь – Над колискою