Олександр Довженко
Зачарована Десна (Короткий аналіз змісту)
Кіноповість “Зачарована Десна” не має чіткого сюжету. Вона складається з окремих спогадів, що нагадують новели, які розповідають про буденне життя людей-хліборобів, про їхню важку і важливу працю. На початку твору автор зазначає, що до роботи над “Зачарованою Десною” його змусила взятися туга за рідною землею (про яку він не раз писав у своєму щоденнику). Одне за одним виринають із його спогадів мати, що вміла виростити кожну рослину з любов’ю, схожий на Бога дід
Він яскраво уявляє все, про що тільки почує від інших людей чи пізнається з книжок. Ще один спогад – смерть в один день одразу чотирьох братів. Горе батька, який втратив синів. Батько був людиною красивою і працелюбною, вмів пожартувати, влучно сказати слово, нікого не боявся.
У часи фашистської неволі, коли схожий був на старця, все одно залишався чистим і красивим душею. Наступний епізод – народження маленької сестрички і смерть прабаби. Рання весна коло Десни, краса природи. На
Яскравими барвами зображено косовицю, на яку Сашко їде разом з дорослими. Селяни починають битися під час розподілу копиць. Дід показує завзятий войовничий норов. Наступна картина – колядування перед Новим роком.
Весь світ здається незвичайною казкою. Далі О. Довженко згадує, як його виряджали до школи, як він соромився учителя і той назвав його “неразвитым”. “Було в минулому житті моїх батьків багато неустройства, плачу, темряви й жалю. Неясні надії й марні сподівання знаходили собі могилу в горілці і сварах. А найбільш, чого їм відпустила доля, – роботи, тяжкої праці.
Всі прожили свій вік нещасливо, кожен по-своєму – і прадід, і дід, і батько з матір’ю. Так, ніби всі були народжені для любові і мали талант до неї, таж, певно, не знайшли одне одного і не доглянули, і гнів і ненависть, що були огидні їм ціле життя, підкинула їм ворожка-чарівниця… “