Ці твори написано авторами, які знали революційну діяльність карбонаріїв не з книжок, бо самі були її активними учасниками на різних етапах. Стендаль раніше, у 30-ті роки XIX ст., його навіть розшукувала австрійська поліція.
Етель-Ліліан Войнич зацікавилась революційним рухом пізніше – у 1880-х роках. Герої роману “Овід” діють у 30-40 рр.. коли було організовано італійську підпільну організацію “Молода Італія”.
Отже, активна особиста участь письменників у революційному русі дала змогу так яскраво і правдиво зобразити героїв визвольного
Обом їм притаманні риси високоморальної людини: високий дух товариства, особиста скромність, ідейність, цілеспрямованість, готовність віддати, не замислюючись, своє життя за Вітчизну.
Вони не прощають зради – П’єтро відкидає пропозицію Ваніни Ваніні про втечу, коли дізнається, що мимоволі призвів до арешту товаришів. Овід на початку свого революційного шляху став зрадником
Єдиною метою для себе вони вважають звільнення Італії. Тому без вагань жертвують своїм особистим щастям. Обидва вони гаряче люблять життя, цінують його, але незважаючи на це, ідуть на смерть, бо ідеї, за які вони борються, дорожчі за нього.
Вони могли спокійно жити, працювати, кохати, але свідомо обрали важкий і тернистий шлях. І Міссіріллі, і Овід пройшли його з гідністю.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)