Образи диких звірів у казці Р. Кіплінга “Мауглі”

1. Казка про взаємини людини з дикою природою. (Відомо, що діти, які тривалий час перебували серед диких звірів, набувають їхніх звичок і втрачають здатність спілкуватися з людьми. Але на те вона й казка. Вихованець джунглів Мауглі може жити як серед звірів, так і серед людей.

Звірі у Кіплінга вміють говорити і вміють мислити. А тому ми можемо бачити хороших і поганих звірів у джунглях, можемо порівняти світ людей зі світом звірів.)

2. Хороші і погані звірі в оточенні Мауглі. (Звірі в джунглях відкриті, вони не вміють маскуватися. Одразу видно

їхні добрі чи злі наміри. Ось Мати Вовчиця готова битися, щоб захистити людське дитя. Такий само і Батько Вовк – готовий на все, коли справа стосується Мауглі.

Симпатії читачів викликає і Акела – сірий Самотній Вовк. Він – сама мудрість вовчого племені. А от тигр Шер-Хан з першого епізоду казки викликає неприязнь. Він спробував відібрати у вовків викрадене ним дитя. Шер-Хан – злий і підступний.

Він підбурював молодих вовків виступити проти Акели. Серед хороших звірів – бурий ведмідь Балу (вчитель вовченят і Мауглі), чорна пантера Багіра, шуліка Чіль (зв’язківець у джунглях), кам’яний пітон Каа.

Серед

поганих звірів – руді собаки. Вони зображені Кіплінгом як жорстокі вбивці, загарбники чужих територій. У вирішальному бою вони були переможені, але смертельної рани зазнав Акела. Перед смертю благородний і мудрий Акела посилає Мауглі до людей.) 3. Через розуміння світу звірів до розуміння світу людей. (Кіплінг – мудрий казкар.

У своїй казці він вчить читача розрізняти добро і зло, благородство і підлість, На прикладі свого героя Мауглі Кіплінг показав, що не золото і багатство є головним у житті. Існують інші цінності – моральні. Відданість, хоробрість, благородство не купиш ні за які гроші. Зображаючи хороших і поганих мешканців джунглів, автор закликає читачів не втратити своїх найкращих рис Людини.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Образи диких звірів у казці Р. Кіплінга “Мауглі”