1. Казка про взаємини людини з дикою природою. (Відомо, що діти, які тривалий час перебували серед диких звірів, набувають їхніх звичок і втрачають здатність спілкуватися з людьми. Але на те вона й казка. Вихованець джунглів Мауглі може жити як серед звірів, так і серед людей.
Звірі у Кіплінга вміють говорити і вміють мислити. А тому ми можемо бачити хороших і поганих звірів у джунглях, можемо порівняти світ людей зі світом звірів.)
2. Хороші і погані звірі в оточенні Мауглі. (Звірі в джунглях відкриті, вони не вміють маскуватися. Одразу видно
Симпатії читачів викликає і Акела – сірий Самотній Вовк. Він – сама мудрість вовчого племені. А от тигр Шер-Хан з першого епізоду казки викликає неприязнь. Він спробував відібрати у вовків викрадене ним дитя. Шер-Хан – злий і підступний.
Він підбурював молодих вовків виступити проти Акели. Серед хороших звірів – бурий ведмідь Балу (вчитель вовченят і Мауглі), чорна пантера Багіра, шуліка Чіль (зв’язківець у джунглях), кам’яний пітон Каа.
Серед
У своїй казці він вчить читача розрізняти добро і зло, благородство і підлість, На прикладі свого героя Мауглі Кіплінг показав, що не золото і багатство є головним у житті. Існують інші цінності – моральні. Відданість, хоробрість, благородство не купиш ні за які гроші. Зображаючи хороших і поганих мешканців джунглів, автор закликає читачів не втратити своїх найкращих рис Людини.)