Тема російського жіноцтва була наскрізною у творчості М. О. Некрасова. Дружин декабристів поет зображує в поемі “Російські жінки”; трагічну долю старої матері-селянки відтворено в поемі “Орина, мати солдатська”. Про трагічне і безправне становище російської селянки Некрасов пише в одному з кращих своїх творів – у поемі “Мороз, Червоний ніс”.
Некрасов вирішив зобразити не тільки тяжку долю російської селянки, а й показати її велич, самовідданість, терплячість. Поет хотів, щоб читач відчув глибоку повагу до простої жінки,
На початку поеми Некрасов проголошує гімн російським жінкам. Однією з таких жінок була Дарія. Але страшне горе спіткало її – помер чоловік Прокл.
Тепер усі турботи про дітей і батьків, весь тягар селянської праці, який під силу тільки чоловіку, ліг на плечі молодої вдови. Фантастичний образ Мороза мало нагадує добродушного героя народних казок. Некрасовський Мороз – могутній володар зими, втілення злого начала, що несе всім загибель; Смерть Дарії від сили всесвітнього зла підносить цей образ до символу високої трагедії.
Некрасов бачить у своїй героїні найкраще втілення ідеалу жінки. Образ Дарії, благородної та відданої в любові, стійкої і мужньої в тяжких випробуваннях, входить до галереї чудових жіночих образів, створених у російській літературі.