Образ Яреми (за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”)

Образ Яреми (за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”)

I. Захоплення Т. Шевченка героїчними подвигами повстанців.

II. Образ Яреми Галайди, яскравого представника повсталих.

1. Соціальне становище героя. (Наймит, сирота, у якого нема рідні. Ярема – безбатченко, він не має навіть прізвища. Щоб записати в реєстр, Залізняк пропонує назвати його то Голим, то Бідою, а потім зупиняється на прізвищі Галайда, що означає бездомний, бродяга. Усі три прізвища характеризують соціальний стан Яреми.)

2. Рабська покірність Яреми-наймита. (Покірно виконує

накази корчмаря, не звертає уваги на образи та лайку.)

3. Щирість та глибина кохання.

4. Незвичайна хоробрість Яреми-месника. (Кривда, якої зазнав Ярема, потроїла його сили й ненависть до ворогів. Та штовхають його до дії не особисті, а національні інтереси. Ярема мститься за весь український народ. Він мріє завдати панам такої муки, щоб аж пекло затряслося.)

5. Відданість Яреми боротьбі проти ненависного ворога.

III. Ярема – узагальнений образ рядового гайдамаки. (Галайда – не історичний, а узагальнений образ учасника Коліївщини. Він мужній, сміливий, відданий народові, сильний і відважний.

Ярема знаходить свою долю в таборі повстанців. Саме таким, як він, належить майбутнє. Недарма із головних героїв-повстанців автор залишає живим саме Ярему.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Образ Яреми (за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”)