Образ України у творчості Тичини

Мабуть, не помилюся, коли скажу, що все життя Павла Тичини, вся його творчість були присвячені рідній землі і рідному народові. Вони надихали поета на нові досягнення. Перші звертання до України, сповнені любові й відданості, прозвучали у вірші Тичини-підлітка. Він висловлює свої почуття, милуючись природою рідного краю:

Струмок серед гаю як стрічечка.

На квітці метелик мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля –

Добридень тобі, Україно моя!

Поет народився в часи занепаду України, її мови. Тому його мрії – про оновлення,

очищення рідної землі:

Наша знов оновиться країна,

наш народ продовжиться в роду.

Ніжками потупцяє дитина

по дорожці, по траві в саду…

Особлива піднесеність звучить у рядках, де поет звертається до народу, який вигнав загарбників-фашистів з рідної землі, до народу-визволителя:

О великий народ і глибокий,

український народ-богатир!

Поет підкреслює взаємозв’язок країни і народу-трудівника. З натхненням говорить поет і про рідну українську мову:

А Вкраїни ж мова –

мов те сонце дзвінкотюче,

мов те золото котюче”

вся і давність, і обнова –

українська мова.

Читаючи вірші Павла Тичини, захоплюєшся красою України, її солов’їною мовою, щирістю і величністю людей. Ці вірші вчать нас любити рідну землю, бути вірними їй. А вона ніколи не зрадить.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Образ України у творчості Тичини