Петро – бурлака-сирота, заробітчанин: Відповідаючи на питання Миколи, він про себе каже: “бурлака на світі; тиняюсь од села до села”, “нема у мене ні родичів, ні знайомих. Які будуть знайомі або родичі усироти?”. Він “в дальніх сторонах трудився чотири годи”, щоб заробити грошей і потім “багатому Терпилові показатись годним його дочки”. Петро з’являється у другій дії, проте з уст інших героїв глядач дізнається про його долю.
Петро – працьовитий, як і Наталка, чесний, великодушний, має добре серце. Виборний каже,
Вам з матір’ю треба подпори і зашити, а я через себе ворогів вам прибавлю, а не помощ подам”. Наталка задля кохання ладна піти проти звичаїв і волі
У змалюванні цього образу є дуже виразними риси сентименталізму.