Не багата я і проста, Но чесного роду, Не стиджуюся прясти, Шити і носити воду… З п’єси… Українська жінка! Як же багато страждань випало на долю жінок України! І війни, і розлуки з коханими – все це вони пережили в різні часи.
Про їхню тяжку долю було складено чимало пісень, творів, проте я вважаю, що одним із найяскравіших творів на цю тему є “Наталка Полтавка” Івана Петровича Котляревського. Наталя Терпилиха – головна героїня п’єси, яка живе з матір’ю Горпиною в селі на Ворсклі. Раніше вони з батьком жили в місті Полтаві
Мати Наталки теж дуже переймається. Полтавка відмовляє всім залицяльникам і залишається вірною своєму коханому. Так продовжується досить довго, та все ж таки першою не витримує мати й просить доньку вийти заміж за возного. І Наталя погоджується… Але не тому, що забула чи розлюбила Петра, а саме через благання матері.
Проте,
Це дуже яскравий образ, ніжний і лагідний. Наталя – це справжня жінка, сильна та впевнена в собі, хоча й релістка, вона дуже розвинена духовно, її душа – чистий кришталь, дорогоцінний і життєво необхідний. І дай, Боже, щоб на нашій українській землі було більше таких гарних, сильних і шляхетних жінок, які здатні до самопожертви, таких, як Наталка Полтавка! Олена Акульшина, м. Керч