Образ і характеристика Сансо Пансы в романі Сервантеса “Дон Кихот”

Роман найбільшого з іспанських письменників Мигеля де Сервантеса “Дон Кихот” став одним з тих добутків, зміст яких невичерпне, а образ головного героя настільки складний і багатозначний, що повністю не розгадано й донині. Значення добутку виходить далеко за рамки пародії на лицарські романи (а саме таким був первісний задум письменника).

Сервантес розгорнув у своєму добутку широку реалістичну картину життя сучасної йому Іспанії й наповнив його гуманістичними ідеями, протестом проти гніта суспільних верхів, убогості й безправ’я

народу. Сам же герой виріс у нього в шляхетного захисника пригноблених, борця проти суспільної несправедливості.

Для чого ж знадобилося Сервантесові підшукати своєму героєві супутника, думкам, справам і вчинкам якого відведено чимало сторінок роману? Яку роль він виконує?

Помнете, після свого першого подвигу Дон Кихот повернувся додому, щоб знайти зброєносця? Їм погодився стати місцевий селянин Санчо Панса, смішний грубуватий селянин, якого спокусили обіцянку одержати у володіння завойований острів. Цей хлібороб з діда-прадіда був незвичайно радий звільнитися, нарешті, від важкої селянської праці, від

великої сім’ї й одержати можливість набивати собі черево, не прикладаючи більших зусиль. Санчо, як і більшість громадян іспанського суспільства того часу, мріяв жити за рахунок інших (наприклад, якщо на подарованому острові будуть негри, то він планує продати їх у рабство).

Для нього це природно, тому що в його характері переважає матеріальний розрахунок, протилежний романтичної височини Дон Кихота. Ще Г. Гейне говорив, що Санчо Панса й Дон Кихот немов пародіюють один одного. Але є в цих героїв і щось загальне, що звело їх разом, недарма ж односільчани вважають і того й іншого диваками. Щоб розібратися в цьому питанні, потрібно спробувати проаналізувати їхньої думки, справи й учинки

На перший погляд, герої роману Сервантеса часто сприймаються як люди-антиподи із протилежними поглядами: Дон Кихот – романтик, ідеаліст, а Санчо Панса – практик, обиватель. Але читаючи добуток далі, ми поступово розуміємо, що Санчо відведено в романі важлива роль: наставляння Дон Кихота своєму зброєносцеві – це вираження суспільної програми гуманізму, прихильником якої був автор. Так, наприклад, Дон Кихот, будучи сам вище феодальних забобонів, переконує Санчо не соромитися свого селянського походження

“Якщо ти вступиш на шлях чесноти, – говорить він, – і будеш намагатися робити добрі справи, то тобі не прийде заздрити справам князів і сеньйорів, тому що кров успадковується, а чеснота здобувається, і вона має цінність самостійну, на відміну від крові, що такої цінності не має”.

Він радить Санчо ніколи “не керуватися законом особистої сваволі”, а тільки справедливістю й милосердям, однаково дотримуючи цієї справедливості у відношенні й до богатим, і до бедним. Ми бачимо, що Санчо дуже серйозно ставиться до слів свого вчителя, уважно слухає його, намагаючись запам’ятати його ради, щоб у підходящий момент скористатися ними й прослить мудрим губернатором. Далі – більше: слова й справи Санчо Панси свідчать про його гуманістичні погляди, перейнятих у Дон Кихота. Санчо вже не соромиться свого походження, не прагне будь-що-будь стати доном, А засуджує манкуртов і пристосованців.

Він справедливий і виконаний відповідальності на суді, коли відстоює інтереси інших людей.

Коли Дон Кихот міркує про вільності й честь, засуджує не-справедливе суспільство, що відступило від цих вічних людських законів, Санчо погоджується з високими й шляхетними словами Дон Кихота про незалежність від сильних миру цього. Правда, він відразу проявляє й розважливість, навіть ощадливість, уважаючи, що не коштує про всякий випадок відмовлятися й від дарунків, тому що на, життєвому шляху не часто зустрічаються замки, де щедро пригощають ” (частіше нагороджують стусанами й ціпками). Так, Санчо запасливий і ощадливий, приземлений, раціональний, але в той же час він є втіленням народної мудрості, що грунтується на I життєвому досвіді

При всієї зовнішньої несхожості героїв роману ріднять загальні риси: вони однаково “ненормальні” диваки, з погляду “нормальних людей”, вони негативно ставляться до миру несправедливості, вони стурбовані долями простих людей і завжди готові прийти рятуйте! і ображеним. Їм обом властива щирість і відкритість натури. Обоє сподіваються на краще життя й ведуть активні пошуки нової дійсності, при цьому вони готові непохитно переносити удари долі й тимчасові невдачі. Такі різні по своєму соціальному статусі, походженню, характеру й темпераменту, герої схожі в головному: служіння добру зближає цих несхожих людей, вони доповнюють один одного й тому сприймаються як нерозлучні супутники

Слуга й пан, вони завжди разом. Як затверджує И. Паси, “еволюція двоїстої природи Санчо Панси поступово веде до знищення в ньому санчопансовщини й до торжества донкіхотства”. А виходить, недарма приходять у цей мир донкіхоти! Саме в тім,

Хто говорить, що вмер Дон Кихот? Ви цьому, будь ласка, не вірте: Він не подвластен часу й смерті Він у новий відправляється похід! (Ю. Друніна)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Образ і характеристика Сансо Пансы в романі Сервантеса “Дон Кихот”