Образ і характер Тетяна

Що ж цінував у Тетяні Пушкін, чому він з такою теплотою намалював цей образ?

Насамперед Тетяна – це цільна натура. (Даний матеріал допоможе грамотно написати й по темі Образ і характер Тетяна в романі Євгеній Онєгін. Короткий зміст не дає зрозуміти весь зміст добутку, тому цей матеріал буде корисний для глибокого осмислення Творчості письменників і поетів, а так само їхніх романів, повістей, оповідань, п’єс, віршів.) Бєлінський так роз’ясняє: “Натура Тетяни не многосложна, але глибока й сильна. У Тетяні немає цих хворобливих протиріч,

якими страждають занадто складні натури; Тетяна створена начебто вся з одного цільного шматка, без усяких прироблень і домішок. Все життя її перейняте тією цілісністю, тією єдністю, що у світі мистецтва становить найвище достоїнство художнього твору.

Жагуче закохана, проста сільська дівчина, потім світська дама, Тетяна у всіх положеннях свого життя завжди та сама”. Її моральні правила тверді й постійні.

Від природи вона обдарована

Уявою заколотним,

Розумом і волею живий,

И норовливою головою,

И серцем полум’яним і ніжним.

В Онєгіна його вчинками керує “різкий, охолоджений розум”,

у Ленского -і почуття, у Тетяни – “заколотна уява” зменшується й направляється “розумом і волею живий”.

У характері Тетяни є риси, які ріднять її й з Онєгіним, і з Ленским_. JB Онєгіні Пушкін підкреслює “ненаслідувальну чудність”, натура Тетяни вражає своєрідністю, самобутністю; Онєгін – “нелюдим”, живе “анахоретом” (пустельником)/Тетяна “у сім’ї своєї рідної здавалося дівчинкою чужий”, самотньої вона почуває себе й у селі, і у вищому світлі.-Розчарований у світському суспільстві й в общественно-полититеской життя, Онєгін упадає в нудьгу й тугу. Незадоволеність навколишнім середовищем викликає й у Тетяни почуття туги.

Так само як і Онєгін, Тетяна бачила й розуміла всю вульгарність і порожнечу не тільки садибного, але й московського, і петербурзького дворянського суспільства.

Але в ній є риси, що зближають її й з Ленским: мрійність, любовьк природі, романтична віра в передчуття й призначення.]Подібно Ленскому, що “вірив, що душу рідна з’єднатися з ним повинна”, Тетяна пише Онєгіну:

S Те у вышнем призначено раді. .. Те воля неба: я твоя; Все життя моя була запорукою j Свиданья вірного з тобою. . .

Але при всій подібності окремих рис Тетяна глибше й Онєгіну й Ленского.

^Залучають і її моральні якості: щиросердечна простота, щирість, безыскусственность^ Є в Тетяни й ще величезна перевага: Тетяна близька до національного й народного грунту. Уже самим ім’ям своєї героїні, розповсюдженим у той час головним чином у простому народі, Пушкін хоче підкреслити близькість Тетяни до народної маси. Російська душою”, по характеристиці поета, Тетяна любила рідну природу й народні звичаї./Через двірських дівчин і особливо через няньку вона познайомилася з народною поезією й полюбила її.

Тетяна “думає про селян”, допомагає бедным.

Своє життя вона хоче влаштувати не по звичаях, прийнятим у поміщицькому середовищі. Вона бажає сама вирішити свою долю, сама визначити свій життєвий шлях.’/Тетяна хоче сама обрати собі супутника життя] Вона не выбирет собі в чоловіки ні Петушкова, ні Буянова або гусара Пыхтина; вона мріє про таку людину, що вніс би в її життя високий зміст, був би схожий на героїв її улюблених романів. Такої людини, їй здалося, вона знайшла в Онєгіні.

‘Але Онєгін, хоча й “торкнуть був” листом Тетяни, не відповів на її любов. Мрії Тетяни про щастя звалилися! [Її любов принесла їй одні страждання^

1-трагедія Тетяни була в тім, що їй зустрілася людина, що був “егоїстом”, хоча й “страждаючим”, “сумним диваком”, що не міг внести в її життя того, про що вона мріяла.

Через три роки Тетяна знову зустрілася з Онєгіним. До цього часу вона була вже замужем, стала світською дамою, княгинею, загальна повага й преклоніння зустрічає вона в “вищому світлі”. Але як вона ставиться до розкоші, її навколишньої, до своїх успіхів у світлі?

А мені, Онєгін, пишність ця,

Осоружного життя мішура,

Мої успіхи у вихрі світла,

Мій модний будинок і вечори,

Що в них? Зараз віддати

Я рада Все це дрантя маскараду.

Весь цей блиск, і шум, і чад

За полицю книг, за дикий сад,

За наше бідне житло. .

Цими гранично щирими словами виражає Тетяна все своє презирство до вульгарності світського суспільства, до дозвільного й порожнього його життя.

У сцені останнього побачення Тетяни з Онєгіним ще повніше розкриваються її високі щиросердечні якості: моральна бездоганність, правдивість, вірність боргу, рішучість.)

Доля Тетяни трагична не менш, ніж доля Онєгіна, але трагедія її інша. Життя зламало, зіпсувала характер Онєгіна, перетворила його в “розумну непотрібність” (по вираженню Герцена). Характер Тетяни не змінився, хоча життя принесло їй одні страждання й вона не знайшла того, до чого прагнула своєю піднесеною душею.

Пушкін докладно розповідає про ті умови, під впливом яких сформувався характер Тетяни.” Юна розділила захоплення дворянської інтелігенції модної в той час західноєвропейською сентиментальною й романтичною літературою! Але читання цієї літератури не відірвало її від рідного грунту, тому що набагато сильніше були ті впливи, які йшли від народу, від села, від сільської природи. ‘Близькість до селян, сильний вплив няньки, прототипом якої поетові послужила чудесна Орися Родіонівна, виховували в Тетяні простоту, щирість, тверді основи моральності, вірність боргу й демократизм настроїв.

Якщо в Печорине й у багатьох інших героях романів Тургенєва ми побачимо Онєгіна наступних десятиліть, те Тетяна Ларіна починає собою галерею прекрасних образів російської жінки, морально бездоганної, вірної боргу, що ится глибоко змістовного життя. Такі Ольга Іллінська в романі Гончарова “Обломів”, героїні тургеневских романів: Наталя з “Рудина”, Олена з “Напередодні”, дружини декабристів, оспівані Некрасовим


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Образ і характер Тетяна