\” Життя не трагедія і не комедія, – писав О. Генрі.-У ньму змішалось і те, і інше\”. Сумне і комічне, щасливе і трагічне поєднано в оповіданні \”Останній листок\”. Головною темою твору є прагнення людини творити добро для блмжнього. Грої оповідання-звічайні люди: троє художників, які живуть у бідному кварталі міста і мріють колись вирватися з бідності.
Але ця мріяозначена тільки штрихом-старий художник Берман переконаний, що колись він зможе намалювати шедевр і пазом зі Сью та Ждонсі вони виберуться звідси. Художник і сам живе
Листки злітали один за одним – за три дні зі ста листків залишилося всього чотири. Подруга Сью переконувала її, що все буде гаразд, і лікар говорив, що у дівчини є один шанс із десяти, але найголовніше – щоб вона сама захотіла жити, бо, коли \”пацієнт починає рахувати карети у своїй похоронній процессії\”, змінити нічого не можна.
Дівчині стало соромно за себе, вона іншими очима подивилася на життя, вирішила, що \”грішно бажати собі смерті\” і згодом одужала. Не видужав тільки старий Берман: він хворів усього два дні. У холодну ніч під дощем він створив свій шедевр-намалював листок плюща, щоб дівчина не втрачала надіїї. Оповідання \”Останній листок\” сповнене людяності, має філософське, символічне навантаження.
Останній листок символізує самотність і незахищеність перед стихією, безнадію і приховані сподівання. Він міг би стати символом смерті, але завдяки безорисливості художника Бермана став символом безсмертя і прагнення до життя. Мистецтво і самовідданість виявилися сильнішими за ліки.
Старий художник створив справжній шедевр: подарував життя людині, він увінчив і себе – така філософія кругообгу життя.