Мама досвітком взяли клунка й пішли на третє село. Це для мене так сказано. Щоб я не хвилювався.
Але всі знали, що мама пішли до партизан, понесли їм хліба.
Бабуся з братом порядкують. думають, чи зачиняти двері. Вони думають про матір. Вони повинні повернутися, але їх все немає.
Брат товчеться у сінях, а потім стукає в двері.
– Просимо!
– добрий вечір! Не я йду – Новий рік іде!
– Нехай іде, – відказують бабуся, беручи сніп і сіно.
Сніп поставили в кутку, сіно поклали на стіл. Зверху бабуся застилають скатертину,
Більше не набирається.
Бабуся сідають до столу. Першу ложку куті не з’їдають, а підкидають: “Хай так родяться бджоли і щастя”. Потім вони приносять рукавицю, наповнену немолотим зерном.
Це така пашня, з якої виростає щастя.
Але ось майнула тінь. Мама входять, вносячи мороз. Вони сідають за стіл і розповідають, що з ними нічого не трапилося, а от жінка, яку вони зустріли… Вона йшла чомусь
А брат сказав: “Нікого, мабуть, той літак не вислідкував, якщо накинувся на бідну жінку”.
А зранку ми пішли по хатах. Скрізь, де ми заходили, примовляли:
– Запряжем хмару, виїдемо на сонці: землю орати – поля робити… Сійся-родися, жито-пшениця, всяка пашниця! – набирали жменьку зерна, маку, гречки, проса з рукавиці й сипали. – Щоб не бив град… Щоб поля не засівали кулями” білим тілом не зволочувались і кров’ю не сполощувались… Сійся-родися…
Коноплі до стелі, льон по коліна, щоб у вас, люди, голова не боліла!
Новолітування – вітання з новим роком, щедрування.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)