РОЗВИТОК української літератури XX століття – явище досить складне й суперечливе. До якого б періоду ми не звернулися – чи то етапу розстріляного Відродження, чи то часів “відлиги” і притаманних їй оновлення та пожвавлення творчих шукань,- завважуємо потужний вплив на її поступ соціальних зрушень і катаклізмів, на які так багата наша історія.
Сталінсько-брежнєвська ідеологія втручалася не лише в літературний процес, коригуючи його згідно з класицистично-непорушними приписами методу соціалістичного реалізму. Розчерком пера
Чи є ще в якійсь літературі такий вражаючий своєю трагічною фатальністю документ?!
Частина українських письменників емігрувала за кордон, де продовжувала творити, вбираючи в себе кращі здобутки західного мистецтва і не забуваючи про рідний грунт. Через десятиліття їх мистецька спадщина активно включається в сучасний літературний процес. А для літературознавців настав час для об’єктивного осмислення єдиного материка української літератури, закономірностей її розвитку, їі художніх вершин серед непересічних здобутків світової мистецької спадщини.