Тематична сутність твору. (У цій новелі автор розглядає колізію гуманізму і фанатизму, розкриває суперечності між ідеалом синівської любові й фанатичним служінням згубній доктрині, яка вимагає зречення від усього людяного.)
1. Проблематика новели. (М. Хвильовий розвінчує фальшиву романтику, що заступає собою людські цінності, штовхає на злочин, веде до руйнації душ головного героя. Герой твору (єство – “Я”) опиняється перед неминучим вибором, зазнає роздвоєння, яке розкривається у повсякчасних спробах самовиправдан-ня.
Зіткнення
2. Своєрідність стилю М. Хвильового. (Новелу “Я (Романтика)” вважають рубіжною між ранньою романтичною творчістю Хвильового та його пізнішими пикривально-сатиричними творами. Розповідь у новелі ведеться від першої особи, повністю відсутнє пряме авторське втручання. Своєрідністю стилю
3. Психологізм новели. (М. Хвильовий був переконаний, що свята мета, зара-і ди якої проливалася кров, творилася насильно. Вона починає тьмяніти, набухати кров’ю невинних жертв. Поступово відбувається зіткнення психології і Добра і Зла в душі людини, боротьба між обов’язком і природним людським ” почуттям.
Але Головною залишається проблема людяності й сліпої відданості абстрактній ідеї. Син підносить руку на Матір, котра породила його і прощає йому цей смертний гріх.)
4.Композиційно-жанрова специфіка твору. (Автор використовує прийом контрасту як засіб передачі всієї повноти трагедії, змальованої у творі. Показана перехресна характеристика персонажів через власні сприйняття головного героя “Я”. Використані різноманітні художні засоби, панорамність у зображенні інших героїв новели, щоб досягти найбільшого напруження, правдивості та вмотивованості.)