“Незабутнього століття недоброї пам’яті справи”

Ці рядки А. Т. Твардовского ставляться до XX століття – напевно, самому складному, суперечливому, багатогранному періоду історії людства. XX століття запам’ятається нам як епоха найбільших відкриттів і досягнень людини й трагедією двох світових воєн і безлічі локальних конфліктів, як час культурного розквіту, що проте переривався періодами найглибшого морального занепаду, як століття, одночасно моторошний і дивно цікавий для людей, що жили в цю пору. Дійсно, “недоброї пам’яті справи”, згадані А. Т. Твардовским, сусідять тут із прекрасними,

справедливими вчинками, образуя вкрай суперечливий образ XX століття, повний добра й зла, краси й неподобства, світла й тьми.

Очевидно, що в цій невеликій роботі неможливо охопити навіть малу частину подій цієї епохи, тому ми зупинимося на найбільше, на мій погляд, значимому періоді життя Росії – на Громадянській війні 1918-1921 років, розглядаючи її крізь призму літературних творів, присвячених того часу. Одна з найтрагічніших сторінок в історії нашої країни, Громадянська Війна не могла не відбитися в добутках письменників тої епохи; більше того, їй присвячене така безліч романів, повістей і віршів, що

в даній роботі ми відзначимо тільки самі, на мій погляд, основні – “Тихий Дон” М. Шолохова, “Конармию” И. Бабеля, “Розгром” А. Фадєєва, “Білу гвардію” М. Булгакова й “Доктори Живаго” Б. Пастернаку

У кожному із цих добутків відбилися не тільки конкретні події розглянутого періоду, але і їхнього наслідку, тому на цьому матеріалі ми можемо докладно проаналізувати “недоброї пам’яті справи” Громадянської війни. Як мені здається, останні можна розділити на дві групи: одні з них ставляться до реального життя, а другі – до духовної сфери. Серед перших треба, насамперед, виділити загибель мільйонів людей.

Будь-яка війна – це, насамперед, безглузде вбивство, якому не може бути виправдань, а Громадянська війна в цьому плані відрізняється від інших у гіршу сторону. Саме в цей період здійснюють такі жорстокі справи, як убивство Михайлом Кошовим беззахисного діда Гришани у відповідь на розправу, що Дмитро Шулік учинив над родиною Кошового

Цей приклад з “Тихого Дону” Шолохова ілюструє типову для того часу ситуацію. Можливо, менш огидними, але не менш страшними наслідками Громадянської війни є вбогість, розруха, голод. Це не просто період, у який порушується звичний уклад життя, – це час, у яке відбуваються корінні зміни в суспільстві, повне й безповоротне ламання старого життя

Загалом кажучи, революційні зміни рідко приносять користь суспільству, на відміну від еволюційних, але навіть якщо це й відбувається, то проте це завжди супроводжується величезними жертвами. Під жертвами ми під разумеваем не тільки загибель людей, але і їхні зламані долі, духовна криза, що переживає майже кожний сучасник таких подій, тяготи життя, викликані революційними змінами, розлад людини із самим собою й з навколишнім його миром. Можливо, що духовні наслідки Громадянської війни є значно більше жахливими, чим ті, з якими люди зштовхнулися в реальному житті. Постійне насильство стирає грань між гарн і поганим, викликає очерствение душі навіть у таких людей із сильним характером, як Григорій Мелехов.

Але в цьому герої ще залишається щось світле, і це проявляється в його стражданнях після вбивства хлопчика-матроса: “Братики, немає мені прощення!

…Смерті зрадьте!..” На людей же зі слабким характером і незміцнілою психікою постійне насильство впливає. Такої людини нам з жахаючою точністю описав И. Бабель у розповіді “Лист” із циклу “Конармия”. Хлопчик Курдюків у листі своєї матері безпристрасно розповідає при загибель свого брата від рук батька й про вбивство батька іншим братом, перемежовуючи свою розповідь проханнями краще піклуватися об нього коня

Читаючи добутку про війну, можна дійти висновку, що вона оголює гірші риси людини; у цей час не існує твердого порядку, стабільності, а влада й право дають володіння зброєю. Така безконтрольність людини приводить до того, що він керується своїми бажаннями, не міркуючи про права або інтереси інших людей, про наслідки своїх дій. У такі моменти проявляється щирий характер людини, який би він не був.

Саме тому на сторінках добутків про Громадянську війну ми часто зустрічаємо випадки боягузтва, підлості, зрадництва, наприклад, так надходять гетьман і деякі генерали в романі М. Булгакова “Біла гвардія”, Мечик у романі А. Фадєєва “Розгром”.

Часто зустрічаються в таких книгах і сцени пияцтва, розпусти. Але все це не проходить безвісти навіть для таких черствих людей, як Памфіл Палых. У романі “Доктор Живаго” Пастернак показує нам, як ця людина божеволіє, не в чинностях примирити у своїй душі нескінченну жорстокість і любов до дітей.

Зрештою він зарубав свою дружину й всіх своїх дітей, побоюючись, що вони потраплять у полон до “білих”.

Як мені здається, найкраще Палых характеризує наступна фраза з тексту: “На світанку він зник з табору, як біжить від самого себе хворе водобоязню скажена тварина”. Але, на щастя, війна оголює й всі гарні сторони людської душі. Саме тому герої роману М. Булгакова “Біла гвардія” знаходять під час цих страшних подій любов, і кінець добутку виглядає оптимістично, незважаючи на всі прийдешні випробування

Тому докторові Живаго вдається в цей важкий час зберегти незаплямованої свою совість і, не чекаючи закінчення братовбивчої війни, піти додому до своєї дружини, тому Морозка гине як герой, рятуючи загін Левинсона, і, нарешті, тому Григорій Мелехов вертається-таки додому до свого сина. Отже, проаналізувавши добутку, присвячені Громадянській війні, можна зробити висновок, що це був украй складний період для нашого народу в цілому й для кожної людини окремо. Безсумнівно, війна принесла багато лих і страждань російській землі, але добрий початок у людях, тяга до чесного, спокійного трудового життя все-таки виявилося сильніше, і тому мир на якийсь час знову встановився Вроссии.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

“Незабутнього століття недоброї пам’яті справи”