Героїка днів війни продовжувала хвилювати О. Гончара після завершення ним роману “Прапороносці”. У кінці 40-х і на початку 50-х років він пише цілу низку новел: “Модри Камень”, “Весна за Моравою”, “Ілонка”, “Гори співають” та ін., які багато в чому були співголосні з “Прапороносцями”. Гончар проявив себе блискучим новелістом, який поєднував у своїх новелах глибокий психологізм Коцюбинського, стислість та емоційність Стефаника і Чехова, ліризм Васильченка та афористичність Короленка. Героїка і трагізм, якими супроводжувався
Письменник, як це і притаманно новелі, обирає
Визначальною рисою героїв цих новел Гончара була любов до Батьківщини і братерське ставлення до народів Західної Європи, яких вони звільняли від фашизму.