I. Література української діаспори. (Історія української діаспори поділяється на три головні періоди: 1921-1940 рр., коли Західна Україна перебувала під владою Польщі; 1941-1945 рр., коли діти перших емігрантів поверталися на Україну, сподіваючись на національне відродження під фашистською владою, та 1945-1954 рр., період заснування літературного об’єднання “Мистецький Український Рух”. Улас Самчук належав до цієї української діаспори. Головним завданням для нього було створення нової літератури, творів світового рівня з національно-літературним
Вони розуміли історію українського народу в дусі страдницького шляху Христа. Улас Самчук запропонував свою релігійну версію трагедії голодомору 1933 року в романі “Марія”.)
II. “Марія” – найсенсаційніший твір письменника. (Роман “Марія” – перший художній документ української літератури про голодомор. Для розкриття теми автор використав жанр Житія Святих. Найпопулярніші джерела – давня пема “Ходіння Богородиці по муках” та страдницькі подвиги християнських Святих Зосими, Саватія та інших.)
1. Голод 1932-1933
Весна 1933 року була дуже рання, тепла, щедра на красу і на людську смерть. Голод охопив усю Україну, але небачених розмірів набув на півдні, сході та в центральній Україні.)
2. Головна героїня роману. (Марію називають Богородицею. Вона образ-символ багатостраждальної, сплюндрованої України. Кажуть, що наше життя – це зебра, вкрита чорними і білими смугами. Тож Маріїне життя минало то темною, то світлою смугою.
Перед нами більше, ніж просто “типовий образ”. Життя Марії охоплює проміжок української історії завдовжки в цілу епоху з датами-віхами: 1861-1933 роки.)
3. Агіографічність жанру. (Життя героїні роману У. Самчука, її любов, випробування, страждання, болі, муки – все це описується в стилі агіографічного жанру, проходить через пам’ять вмираючої з голоду старої жінки, яка втратила за часів соціальних потрясінь дітей, чоловіка, нажите важкою працею майно. Доля Марії, її великомученицької дочки з маленьким дитям, трьох синів – це доля України та її дітей, яким судився свій шлях – неймовірно тяжкий, страдницький і трагічний.)
4. Традиційні проблеми моралі. (Улас Самчук розглядає традиційні проблеми моралі, праці на землі, достатку, любові, християнської моралі, національної свідомості, вони постають у романі у самобутній художній інтерпретації, у спектрі бачення трагедії України 1917-1933 років.)
ІІІ. Улас Самчук – майстер психологічного письма. (Автор вдається до глибокого аналізу внутрішнього стану персонажів, які опиняються в екстремальних ситуаціях. У творі часто звучать життєствердні мотиви незнищенності народної пам’яті, торжества добра над злом.
Роман весь пронизаний фольклорними мотивами. Коли читаєш про долю жінки-страдниці, то здається, що вже щось подібне доводилося чути раніше. Це справді так, бо образ Марії наснажений фольклорними мотивами: раннє сирітство, дитинство в наймах, перше дівоче кохання, розлука з милим, вимушене одруження з нелюбом тощо.)
(2 votes, average: 3.50 out of 5)