“Недоук” Комедія на п’ять дій – Дія третя

Правдин і Стародумов, розмовляючи, згадують Петровську епоху, коли людей цінували по розуму, а не за чинами і багатства. Вони міркують про достоїнства традиційного виховання, коли виховували не тільки розум, але й душу. Стародумов розповідає випадок, коли він познайомився з недостойним людиною, але не відразу це розпізнав.

Стародумов служив вітчизні, воював і отримав рани, але дізнався, що молода людина, завдяки близькості батька до двору, обійшов його по службі, не проявивши ні найменшого завзяття до справ, тоді Стародумов покинув державну

службу, пішов у відставку. Потрапивши до двору, Стародумов дивувався, що там ніхто не ходить по прямій дорозі, а всі гаками, аби обійти один одного. Все це йому не сподобалося, і він вважав за краще піти.

Не отримавши ні чинів, ні сіл, він зберіг “душу, честь і правила”. Стародумов виносить вирок царюючому дому: “Марно кликати лікаря до хворих бити. Тут лікар не поможе, хіба сам заразиться “. ЯВА II Радісно і серцево зустрічаються Стародумов і Софія. Софія говорить, що дуже переживала, куди він пропав на стільки років.

Стародумов заспокоює її, що нажив достатньо грошей в Сибіру, щоб добре її видати заміж.

Софія висловлює йому свою повагу і вдячність. До них долинає страшенний галас. ЯВА III Мілон рознімає б’ються Простакова і Скотініних. Скотініних неабияк пошарпаний.

Якщо б не Мілон, йому довелося б зовсім кепсько. Софія очима показує Мілона на Стародумов, Мілон її розуміє.

ЯВА IV Простакова сварить Єреміївна, що крім неї нікого з челяді не бачить. Єреміївна каже, що Палажка захворіла і марить, “як шляхетна”. Простакова дивується. Вона велить покликати чоловіка і сина, щоб представити їх дядечка Софії.

ЯВА V Стародумов, ледь вирвавшись з обіймів Простакової, відразу потрапляє до Скотініних. Потім знайомиться з Мілонов. А вже її за руки хапають Митрофан та Простаков. Митрофан має намір поцілувати руку Стародумов, підлещуватись перед ним під диктовку матері.

Простакова говорить Стародумов, що зроду вона ні з ким не свариться, тому що вдачі тихого. Стародумов уїдливо відповідає, що встиг це помітити. Правдин додає, що вже три дні спостерігає баталії.

Стародумов каже, що не аматор подібних видовищ, тому завтра ж виїде з Софією до Москви.

Простакова буквально плаче, що не переживе від’їзду Софії. Стародумов каже, що їде видати Софію заміж за гідну людину. Простакова згадує своїх батьків, у яких було 18 дітей, а вижили лише двоє: вона та брат. Батько її завжди говорив, що прокляне свого сина, якщо той буде вчитися. А нині століття інший, ось вона свого сина дечому навчає.

Простакова хвалиться Мітрофа-ном і хоче, щоб Стародумов оцінив його успіхи. Стародумов відмовляється, кажучи, що він поганий суддя в тому.

ЯВА VI Кутейкін і Цифіркін обурюються, що доводиться кожного разу довго чекати свого учня. Кутейкін співчуває місцевої челяді, кажучи, що він служивий людина, бував у баталіях, але тут страшніше. Цифіркін шкодує, що не можна як слід покарати Митрофана за дурість і лінь.

ЯВА VII Митрофан погоджується заради матері повчитися останній раз, але щоб уже й змова був сьогодні: “Не хочу вчитися, а хочу женитися”. Митрофан повторює з вчителями пройдене, але не може вирішити просту задачу. Мати постійно втручається, вчить сина ні з ким не ділитися, а знати географію нема чого, на те візники є.

ЯВА VIII Учитель Вральман говорить з сильним іноземним акцентом, його ледве можна зрозуміти. Він упевнений, що не варто забивати голову дитини науками, лише б здоров’я було. Він лає російських вчителів, що гублять здоров’я Митрофанушки. Простакова з ним повністю згодна. Вона йде доглянути за сином, щоб він не розгнівав як-небудь ненароком Стародумов.

ЯВА IX Кутейкін і Цифіркін нападають на Вральмана, той тікає, щоб йому не нам’яли боки.

ЯВА II

Стародумов бачить книгу Софії і говорить, що автор “Телемаку” не може написати погану книгу. Він вірить, що Софія читає відмінну книгу. Вони розмовляють про хороших і поганих людей. Софія запевняє, що щастя – це знатність і багатство. Стародумов погоджується з нею, кажучи, що у нього свій розрахунок.

Знатність він цінує за кількістю справ, зроблених людиною для користі Вітчизни, а багатство бачить не в тому, щоб збирати гроші в скринях, а в тому, щоб віддавати зайве нужденним. Софія з ним згодна. Стародумов розмірковує про людину взагалі. Він говорить про сім’ю, в якій чоловік і дружина ненавидять один одного, – це нещастя для них і оточуючих, діти в такій сім’ї кинуті і нещасні створіння. І все тому, що люди не радяться зі своїм серцем.

Софія щаслива, що у неї з’явився такий мудрий наставник.

ЯВА III

Камердинер приносить Стародумов лист. Софія йде за очками для дяді.

ЯВА IV

Стародумов розмірковує про Мілон. Хоче посватати за нього Софію.

ЯВА V

Софія визнається Стародумов в любові до Мілон.

ЯВА VI

Правдин представляє Стародумов Мілона. Софія говорить, що її мати любила його, як рідного сина. Мілон висловлює свої погляди на службу і людини, близькі поглядам Стародумов.

Мілон показує себе освіченою і розважливим молодою людиною. Він подобається Стародумов, і той благословляє Софію і Мілона на шлюб.

ЯВА VII

З’являється Скотініних і просить благословити його і Софію. Він показує себе абсолютним дурнем. Стародумов сміється.

ЯВА VIII

ГР. Простакова цікавиться, чи не перешкодив чи хто відпочивати Стародумов; вона всіх примушувала ходити навшпиньки, щоб не потривожити такого дорогого гостя. Простакова знову просить Стародумов проекзаменувати Митрофана. Міт-Рофан показує абсолютне незнання елементарних речей.

Мати, захищаючи сина, каже, що століття люди жили без наук, і він благополучно проживе.

ЯВА IX

Простакова цікавиться, чи впізнав Стародумов її сина. Той відповідає, що дізнався обох як не можна краще. На питання Митрофана він відповідає, що Софії не бувати за ним, вона вже домовлено за іншого.

Простакова бігає в злобі по кімнаті і будує плани: вкрасти Софію о шостій ранку, до того, як вона поїде з дядьком.

“Недоук” Комедія на п’ять дій – Дія п’ята

ЯВА I

Правдин і Стародумов розмовляють про те, як можна покласти кінець лихих звичаїв Простакової. Правдіну доручено взяти маєток в опіку. Правдин і Стародумов міркують про чесноти царя, якому довірені життя підданих, наскільки великий душею він повинен бути.

Далі, вони переходять до міркування про дворянам, “які повинні бути гречний”.

ЯВА II

Мілон з шпагою в руках відбиває Софію від Єреміївна і людей Простакової, які насильно тягли дівчину в карету і хотіли везти до церкви вінчатися з Митрофаном.

ЯВА III

Правдин впевнений, що цей злочин дає привід дядькові і нареченому звернутися до уряду, щоб покарати злочинців. Простакова на колінах благає про пощаду.

ЯВА IV

Але Стародумов з Мілонов відмовляються скаржитися на Простакових, які жалюгідні і противні в своє приниження. Скотініних нічого не розуміє що відбувається. Простакова встає з колін, коли розуміє, що прощена, і тут же збирається чинити розправу над своїми людьми, які “випустили Софію з рук”.

Вона каже, що вільна перепороть всіх, якщо захоче. Тут Правдин дістає папір про опіку над маєтком. Скотініних, боячись, що і до нього доберуться, вважає за краще піти.

ЯВА V

Простакова просить Правдіна помилувати або дати відстрочку, хоча б на три дні. Він і трьох годин не дає.

ЯВА VI

Стародумов визнає під Вральмане свого колишнього кучера. Кутейкін вимагає за свою роботу гроші, а Простакова говорить, що він нічому Митрофана не навчив. Той заперечує, що не його в тому провина. Цифіркін відмовляється від грошей, тому що за три роки Митрофан нічого не засвоїв путнього. Правдин соромить Кутейкін і нагороджує Цифіркін за добру душу.

Мілон також дає йому грошей. Вральман проситься до Стародумов кучером.

ЯВА VII

Карета Стародумов подана, а Вральман готовий зайняти місце кучера: Стародумов бере його до себе на службу.

ЯВА ОСТАННЄ

Стародумов, Софія, Мілон прощаються з Правдіна. Простакова кидається до Митрофану, її останньої надії, а Митрофан відповідає: “Так відчепися, матінка, як нав’язати…” Простакова вбита “зрадою сина”. Навіть Софія кидається її втішати. Правдин вирішує віддати Митрофана в службу.

Стародумов говорить, вказуючи на Простакова: “Ось лихих звичаїв гідні плоди”.