Я вчуся в п’ятому класі, граю на піаніно і займаюся сучасними танцями. Вдома у мене є комп’ютер, за яким я проводжу не так вже й багато часу. Я охоче поступаюся місце за комп’ютером своїм подругам, коли вони приходять до мене в гості. Найбільше дівчаткам подобаються мої іграшки, багато з яких збереглося ще з раннього дитинства. Я ставлюся до них як до живим – до плюшевого ведмедика, зайця, слону, тигру.
А ляльок у мене не злічити. Подруги часто запитують мене, навіщо я зберігаю іграшки, адже я вже не маленька, кажуть, що досить дорослих
Чому?
Багато іграшок мені подарували батьки. Скільки я себе пам’ятаю, у нас “живе” ведмедик Тимко.
Він рудий, у нього смішна добродушна кругла пика з темними скляними очима-намистинками. Вони дивляться на все довірливо. Коли я хворіла, він завжди був поруч зі мною, ніби підбадьорював. І поки він сидить на тумбочці поруч з моїм ліжком. По телебаченню показували справжніх ведмедів.
Виявляється, вони дуже небезпечні. Але я помітила, що всі іграшкові ведмедики такі гарні. Як можна з такими
Коли батько приїхав з відрядження, він привіз мені тигреня Григорія. У батька було багато речей, і тигр завдавав йому чимало клопоту. Проте батько не відмовився від іграшки – він дуже хотів зробити мені приємне.
Я звикла до Григорія, і те, що я зберігаю його, доводить свою високу оцінку та любов до батька.
Часто я бачу на дитячому майданчику забуті іграшки. Вони часом лежать там не один день, але їх господарі чомусь не поспішають повернути їх до хати. Буває й таке, що іграшки трапляються в контейнер з побутовими відходами.
Вони сиротливо стирчать зі сміття і, наче живі, з докором поглядають на нас, ніби не можуть зрозуміти, за що з ними так жорстоко поводяться. Мені здається, що викидати іграшки – це зрадити своє дитинство, проявити неповагу до тих, хто коли-то тобі їх подарував. Я зовсім не відчуваю незручність через те, що будучи п’ятикласниця, зберігаю іграшки.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)