Народності творів Крилова можна простежити й мовою його байок. Досить зіставити, скільки прислів’їв він включив у текст байок і скільки створених їм рядків залишилося жити в мові на правах прислів’їв і приказок. І тих і інших – безліч. Наприклад, прислів’я “Можна б про це пісню проспівати, так щоб кого по юшку не зачепити” наведена Криловим у байці “Гусаки” у такій формі:
Баснь цю можна б і боле пояснити Так щоб гусаків не роздражнити Прислів’я “Очей бачить, так зуб неймет”, “Зелений вин-радий, коли не дають”
“…На погляд^-те він гарний, Так зелений – ягідки немає зрілої: Негайно оскому наб’єш”. Прислів’я “Як жити ні нудно, а вмирати ще тошней” найшлася в байці “Селянин і Смерть”: Що як буває жити ні нудно,
А вмирати ще тошней.
Але й вірші Крилова влилися в наше мовлення. Збірники прислів’їв І. Снегирева, В. Даля й інші показують, що в народі прислів’ям ходить злегка змінений рядок з байки “Парнас”:
У кого голова порожній, Те голові розуму не додадуть місця
У прислів’я звернулися рядки з байки
Не нехтуй ради нічийого, Але колись розглянь його.
Ряд байок Крилов присвятив героїчній боротьбі російського народу з армією французів в 1812 році. Про байку “Вовк на псарні” було сказано вище. У байці “Кіт і Кухар” виражається невдоволення тактикою уряду стосовно Наполеона. Байка “Обоз” написана в захист військових планів Кутузова.
Крилов обурюється проти людей, які в дні загального нещастя думали тільки про власну користь (байка “Розділ”), у надії поживиться залишалися в зайнятий французами Москві (байка “Ворона й Курка”).
Типовість образів, створених Криловим, багатогранність сатири, спостережливість автора, уміння передати стійкі риси людського характеру, справжня народності зробили байки його безсмертними
(1 votes, average: 5.00 out of 5)