Наполеон у житті Жульєна Сореля (за романом Стендаля “Червоне і чорне”)
Історія Жульєна Сореля – це історія людини, яка мріяла і прагнула вирватися за межі сім’ї і свого соціального стану, аби домогтися щастя. Його батько – колишній селянин, а нині власник лісопильні – не розумів сина й принижував його гідність через те, що син був не схожий на нього, а читав, прагнув більше дізнатися про світ. Відтак Жульєн почав шукати спосіб здобути собі повагу й славу, як це зробив Наполеон. Спочатку він і мріяв про військову кар’єру,
Сам образ полководця, який здійснив карколомну кар’єру, манив юнака можливістю вибитися в люди за рахунок своїх талантів. Його мрії підігрівалися розповідями старого полкового лікаря про італійські походи під проводом Наполеона. Впродовж багатьох років Жульєн повторював собі, що Бонапарт, нікому не відомий бідний поручик, зробився володарем світу за допомогою своєї шпаги.
Отже, надія є і в нього. Міркуючи так, він вірив у свою щасливу зірку. І навіть коли відмовився від кар’єри військового, це було відкриття, овіяне образом і прикладом Наполеона. Він відкрив для себе, що світ змінився, що
Він відчуває, що у нього є все для перемоги: він завзятий, розумний, цілеспрямований, освічений. Але його час залишався позаду. Сорель живе в іншу епоху, і епоха Реставрації вже не потребує видатних особистостей з народу.
За часів Наполеона він ще б міг сподіватися на кар’єру, але нині він має змінитися, пристосуватись або загинути. І він гине.
Таким чином, історія Жульєна Сореля з його наполеонівськими ідеалами і прагненнями змальовує зміни в самому суспільстві, побудованому на лицемірстві. Воно більше не гідне Наполеона і таких, як він, честолюбних, цілеспрямованих і талановитих юнаків. І це трагедія всіх, подібних до Жульєна Сореля.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)