Найогидніші очі порожні… (I в.)

“Найогидніші очі порожні…” – писав український поет Василь Симоненко. Що він мав на увазі? Людина тільки тоді є цінною для оточення, для суспільства, коли вона володіє основними душевними якостями – добротою, почуттям власної гідності, врешті-решТ, порядністю і духовністю.

Таку людину люблять близькі й друзі, поважають колеги, довго пам’ятають випадкові знайомі. І не тільки тому, що вона привітна, ввічлива і ласкава з ними, а ще й тому, що, як не дивно, багатий духовний світ відображений в її зовнішності, зокрема у виразі очей.

“У виразі очей можна побачити внутрішній світ людини?” – здивується дехто. Так. Адже ми самі знаємо, що погляд буває веселий, привітний або важкий, похмурий…

Характер людини змінює її обличчя. У зв’язку з цим твердженням перше, що спадає на думку – відомий роман англійського письменника Оскара Уайльда “Портрет Доріана Грея”, де портрет головного героя змінювався в залежності від змін життєвих обставин і, головне, від змін його душевного стану, а оскільки Доріан Грей морально деградував, то портрет відобразив цю духовну руйнацію: застигла лінія рота, насуплені брови… Та головне – важкий

недобрий погляд бездушної людини. Відомий письменник талановито показав, як аморальні душевні порухи людини відбиваються в її очах. Візьмемо інший приклад.

У кожного з нар у житті хоч раз була ситуація, коли потрібно було запитати у сторонньої людини, як пройти у певне-місце. Чи не правда, що перш ніж поцікавитися необхідною інформацією, ми підсвідомо в натовпі починаємо шукати ту людину, до якої підійдемо із запитанням? І погодьтеся, не звертаємось до перехожого, який має злі очі або очі нахаби, бо нам хочеться спілкування з тим, хто дивиться привітно й лагідно. Одразу розумієш: від такої людини не почуєш грубощів, прикрих слів, після спілкування з нею настрій покращиться. Особливо неприємні так звані “порожні” очі. Вони можуть бути інше в тієї людини, яка не цінує і не поважає нікого, їй байдуже до думки інших людей.

Є й гірші випадки: буває, що людина з порожніми очима може пограбувати і навіть убити… Недарма у творах різних видів мистецтва (у літературі, кіномистецтві, живописі) грабіжники і вбивці часто зображені саме як люди з порожніми очима. І цікаво, що такий прийом дає найкращий ефект, бо ми, як правило, переповнюємося огидою до зображуваного персонажа. Чому так? Та тому, що навіть коли людина має недобрий погляд, ми сподіваємось – це ненадовго, можливо, вона зміниться, стане лагіднішою.

Але коли дивимося в порожні “скляні” очі, то у нас складається враження, що їх власника ніколи не змінити, не переконати в тому, що людська доброта, взаємодопомога існують, бо йому байдуже, для нього не існує моральних меж. Душевна деградація відбулася. І розумієш життєву істинність слів Василя Симоненка, який застерігав від людей з порожніми очима.

Дійсно, такі очі – найогидніші.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Найогидніші очі порожні… (I в.)