Мої враження від перших розділів роману А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”

Із самого початку добутку автор веде діалог із читачем, показує своє відношення до головних героїв, до їхніх переживань, думкам.

Коли читаєш про Онєгіна, можна подумати, що це сам Пушкін. Але автор пише:

Завжди я радий помітити різницю

Між Онєгіним і мною…

Начебто нам вуж неможливо

Писати поеми про іншому,

Як тільки про себе самому.

У Пушкіна багато ліричних відступів, у яких він міркує про любов і юність. Від цього його добуток стає ще интересней. У ліричних відступах автор розповідає про себе, про своє життя.

Наприклад,

у першому розділі Пушкін говорить про любов:

Любові божевільну тривогу

Я безвідрадно випробував.

У другому розділі поет думає про життя й смерть, про те, що він хоче залишити після себе який-небудь слід:

Прийде, прийде й наш час,

И наші онуки в добру годину

З миру витиснуть і нас!..

Але я б, здається, бажав,

Щоб про мене…

Нагадав хоч єдиний звук.

У перших розділах Пушкін розповідає про одному з головних героїв – Онєгіні. Він дуже цікаво описує його. Онєгін по своєму походженню – дворянин.

Його вчили іноземні гувернери й гувернантки. Спершу його виховувала “madam”;

потім “monsieur її перемінив”. Француз, “щоб не змучилося дитя, учив його всьому жартуючи, не докучав мораллю строгої, злегка за витівки сварив і в Літній сад гуляти водив”.

Онєгін відрізнявся від молоді, він міг “без принужденья в розмові торкнутися до всього злегка, з ученим видом знавця зберігати молчанье у важливій суперечці й збуджувати посмішку дам вогнем нежданих епіграм”. Онєгін був такою людиною, у якого про усім була своя незалежна думка.

У романі Пушкіна “Євгеній Онєгін” багато діючих осіб, і завдяки цьому добуток читається з більшим інтересом. Поет віддає перевагу деяким з них: “Онєгін, добрий мій приятель”, “Тетяна, мила Тетяна!”. Він багато розповідає про цих людей: про їхній внутрішній світ, минуле життя, їхніх характерах.

Пушкіна переживає за любов Тетяни, він пише, що вона зовсім не схожа на “красунь недоступних”, вона, “слухняна влеченью почуття”.

Завдяки всьому цьому людина, читаючи роман, як би попадає в зовсім інший світ, мир чистих і світлих почуттів, переживань. Починаючи з перших розділів, роман “Євгеній Онєгін” усе сильніше й сильніше притягає до себе читача. Пушкіна розкриває перед нами зміст людського життя, її складність і суперечливість. Він пропонує нам відвідати мир сильних почуттів, глибоких потрясінь, він пропонує читачеві прийняти:

…собранье строкатих глав…

Недбалий плід моїх забав,

Бессонниц, легких натхнень,

Незрілого й зів’ялого років,

Розуму холодних спостережень

И серця сумних замет.

Пушкін уважає, що в кожному віці людин поводиться по-іншому. Наприклад, коли людина молодої, то він повинен жити повним життям, насолоджуватися всіма її радостями, веселощами й задоволеннями:

Ми ж втратимо юність нашу

Разом з жизнию іншої.

Роман “Євгеній Онєгін” є найбільшим пам’ятником російської літератури. Ми повинні зробити все можливе для того, щоб і наступні покоління мали можливість прочитати його. Добуток дуже цікаве й захоплююче.

Мені хотілося б, щоб таких добутків було в російській літературі більше.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)
Мої враження від перших розділів роману А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”