Багато повістей та літературних творів українських авторів, таких, як Михайло Коцюбинський, викликають великий інтерес з боку читачів і змушують їх замислюватися про життя і настільки важливі і численні його проблеми. Повість “Тіні забутих предків” викликала у мене особисто велику кількість роздумів і счинила серйозний вплив на моє сприйняття навколишнього світу.
По-перше, хотілося б сказати, що вивчення життя різних народностей, які проживають на території нашої країни, є просто обов’язковим для кожного свідомого громадянина.
Я витратив досить тривалий час на прочитання цієї повісті і не пошкодував про це, оскільки мені вдалося дізнатися щось нове про гуцульську народність, тим самим збагатити себе і свої знання чимось новим, і забезпечити розуміння представників цієї народності в майбутньому.
Другою думкою, яка виникла у мене під час прочитання цієї повісті, є те, що на прикладі головних дійових осіб цього твору, зокрема,
Втім, примітно те, що власна смерть для Івана стала певною мірою позбавленням від проблем. Померши, він зміг возз’єднатися з Марічкою на небесах. Це досить цікава ідея – виходить, що в деяких випадках смерть для людини – це безумовне благо, особливо якщо мова йде про людину віруючу, яка хоче зустріти того, кого вона вже встигла раніше втратити, на небесах.
Повість “Тіні забутих предків” від Михайла Коцюбинського являє собою вкрай цікавий твір мистецтва і наштовхує на велику кількість серйозних роздумів. Думається, що прочитати цю повість повинен кожен. Завдяки такому прочитанню він зможе не тільки познайомитися з украй цікавим побутом однієї з народностей України, з представниками якої він може мати справу, а й познайомитися з досить цікавими і навіть вражаючими образами і характерами, використаними автором.