Нещодавно я почула досить дивну історію: до мами прийшла подруга і в розгубленості і обуренні розповіла, що ніяк не може змусити свого чотирнадцятирічного сина брати участь у сімейних справах і турботах. Він нічого не хоче знати, крім магнітофона, телевізора і комп’ютерних ігор. Де-не-як робить уроки і відгороджується від будь-яких прохань батьків, повністю їх ігноруючи. Мені зрозуміло, що відчуває його мама, тому що навіть мене така поведінка дуже обурило.
Справа в тому, що я – старша з дітей у нашій родині. У мене є молодша сестричка
Звичайно, Іноді він забуває про щось з перерахованого – адже він ще дитина, але розуміє, що чогось не зробив, і наступного разу виправляється. Навіть свою тарілку після їжі він вже ставить в раковину, а не залишає брудної на столі. Ми ж з Катюшею – сестричка на два роки молодший за мене – повноцінні господині, майже нарівні з мамою. Адже якщо подумати – у кого часу більше? Мама весь день на роботі, а ввечері вона
Вона повинна зайти в магазин, щоб купити в будинок все необхідне – продукти або речі. На її плечах – турбота і про наше настрої, і про зовнішній вигляд, і про здоров’я. А наше завдання – ходити до школи.
Тому ми, звичайно, повинні допомогти мамі і взяти на себе частину обов’язків по будинку. Я не кажу про те, що ми миємо за собою тарілки, що кожного вечора ми повинні подивитися, чи не залишили ми у своїй кімнаті розкиданими речі та іграшки, чи на місці зошити і книжки. Це непорушні правила.
До того ж, Якщо дотримуватися постійно порядок, генеральне прибирання пройде легше і набагато швидше. Мої обов’язки – прати свої дрібні речі: шкарпетки, маєчки; гладити те, що мені під силу. Я звикла до цього і часто намагаюся допомогти мамі випрасувати інші речі, які вона може мені довірити.
Ще за мною закріплені квіти на вікнах. Я поливаю їх раз на три-чотири дні, обриваю засохлі або зіпсовані листочки.
А у вихідні дні ми влаштовуємо велику генеральне прибирання всієї квартири. Тут у кожного свої обов’язки, так ми вирішили, і всіх це влаштовує. Мені довірено прибирати пил на серветках і накидках на кріслах; влаштовувати “дощ” кольорам, поливаючи їх з бризкалки. Коли я бачу, що у мами дуже багато справ, я намагаюся пропилососити килими.
А в нашій дитячій кімнаті я – на правах старшої – роблю всю основну роботу, включаючи миття підлог. Хоча інколи ми з сестричкою міняємося ролями. Моя постійна обов’язок – наведення порядку в моїй шафі і на книжкових полицях. Звичайно, краще було б підтримувати там порядок постійно, але, на жаль, мені це не завжди вдається.
Те хочеться лягти спати раніше, то поспішаю з подружками на вулицю, те, що приховувати, просто лінь. Ось і кину, буває, недбало кофтинку в шафу, закину на полицю зібрані в оберемок книжки з зошитами. Потім у вихідний день виправляю свої помилки, акуратно розставляю і розкладаю все по своїх місцях. Частенько і за сестричкою прибираю.
Гаразд, мені не важко, підросте – і вона мене буде виручати.
Останнім часом мені стало цікаво сервірувати стіл для вечері, і не обов’язково святкового. Ось мама приготує їжу, розкладе по тарілках. А я – поруч: розкладаю серветки, виделки, ложки; роздаю тарілки з їжею, наливаю варення в красиві вази; прикрашаю листочками петрушки салати або шматочки нарізаної ковбаси.
Хоча це вже не обов’язок – просто мені подобається, щоб все було красиво! І мені хочеться, щоб молодша сестричка брала з мене приклад, тому й намагаюся все робити якнайкраще.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)