Австрійський поет Р. М. Рільке має свій особливий ліричний світ, сповнений філософських роздумів та античності. Серед сучасників він навіть здобув собі репутацію “пророка минулого” і “Орфея ХХ століття”. Коли я читала поезії Рільке, його творчий незвичайний світ вплинув на моє світосприйняття.
Особливе враження на мене справила поезія ” Орфей, Еврідіка, Гермес”. У цьому творі поет використовує заключну частину міфу про кохання Орфея та Еврідіки, коли ми бачимо падіння людини перед обличчям смерті. На початку твору спостерігається
Орфей прагне оживити Еврідіку, але це б було проти природи, тому, на мою думку, йому це і не вдається. Епізод, коли Орфей озирнувся, виправдав мої сподівання і утвердив мою спільну з автором думку про єдність життя, коли люди рухаються лише від народження до смерті.
Низка
Отже, поезія Р. М. Рільке змусила мене подивитись на своє життя іншим поглядом. Філософські проблеми, висвітлені в творах, вкарбувалися в мої щоденні думки і тепер у мене виникло бажання відкрити для себе увесь ліричний світ Р. М. Рільке, щоб хоч трохи осягнути безмежний простір, що нас оточує, і сутність людського буття у ньому.