Моя улюблена новела в “Денамероні” Бонначчо

1. Структура “Декамерону”. (“Декамерон” описує події, що відбулися під час епі­демії чуми у Флоренції. Семеро молодих жінок та троє юнаків тікають за міс­то, рятуючись як від самої хвороби, так і від настрою загальної біди, де у при­міському маєтку розважаються, розповідаючи одне одному цікаві історії. Твір описує десять днів, під час яких тривають розповіді друзів.

Так, “Декамерон” налічує сто новел різного сюжету та проблематики, створюючи повну картину тогочасного життя. Але новели “Декамерону” часто дуже подібні

до притч, тож мають повчальне значення поза контекстом епохи та культури, яка породила певні сюжети.) ІІ. Мої улюблені новели та їхній повчальний зміст.

І. Друга новела Першого дня. (Заможний паризький купець товаришує з купцем-іудеєм Абрамом. Він хоче навернути Абрама у свою християнську віру, вважаючи її найкращою. Але Абрам говорить, що прийме остаточне рішення тільки тоді, коли побачить на власні очі, як живе Папа й карди­нали – намісники Бога на землі. Знаючи про не завжди праведний спосіб життя тогочасного духовенства, друг намагається вмовити Абрама не їхати.

Ате повернувшись, Абрам говорить, що прийме

хрещення: своїм спосо­бом життя священики сприяють викоріненню віри, але вона розвивається та поширюється, значить, – і дійсно її підтримує Святий Дух, а не люди. Боккаччо без прикрас говорить про недоліки духовенства, які бачить на­вколо. Звісно, цю історію варто сприймати як притчу (адже сама суперечка про те, яка віра краща, – по суті, нонсенс, та й зміна віри – річ глибоко особиста й дуже серйозна.) Мені подобається ця новела насамперед нео – чікуваною розв’язкою та сміливістю автора, який змальовує у своєму творі ті недоліки суспільства, про які заведено було мовчати.)

2. Перша новела Четвертого дня. (Гісмонда, донька принця Салернського Танкреда, рано стає удовою. Повернувшись до батьківського дому, за дея­кий час вона закохується у звичайного юнака, служку Гвискардо. їхні по­чуття взаємні, але батько Гісмонди, дізнавшись про зв’язок своєї доньки з прислужником, ув’язнює хлопця й грубо докоряє доньці. Проте Гісмонда заперечує батькові: докори Танкреда грунтуються не на тому, що донька мала любовний зв’язок поза шлюбом, а на тому, що його донька будує сто­сунки з простолюдином, який не має знатного походження. Танкред нака­зує стратити Гвискардо, а Гісмонда, не витримавши смерті коханого, ви­пиває отруту.

Жалкуючи про скоєне, Танкред поховав коханців у спільній могилі. Новела оповідає нам про справжні почуття, на заваді яким стали стереотипи та суспільні догми. Навіть у ті далекі часи, коли знатна жінка не мала права вийти заміж за простолюдина, такі жінки, як Гісмонда, ро­зуміли абсурдність звичаїв і, як могли, боролися з несправедливістю, яка ставала на перешкоді їхньому щастю. Кількаразово у новелі наголошуєть­ся, що бідність свідчить тільки про відсутність грошей, але аж ніяк не про відсутність благородства.)

3. Перша новела Шостого дня. (Флорентійка Донна Оретта прогулюється з гостями. Замисливши разом досить тривалу пішу прогулянку, усі вируша­ють. Один із гостей звертається до донни Оретти: “Дозвольте я розповім вам цікаву історію, настільки захоплюючу, що ви й не помітите, як скін­читься дорога, ніби весь час їхали верхи”. Від самого початку розповіді юнак так плутається у власних словах і розповідає настільки нецікаво, що донна Оретта говорить йому: “Ваш кінь надто спотикається, дозвольте мені все ж таки йти пішки”. Таким чином, обернувши усе на жарт, співбесід­ники переходять на іншу тему.

Ця новела оповідає нам про дотепність і тактовність жінки. Як на мене, варто цінувати не тільки філософські сен­тенції, а й звичайну дотепність, коли вона дійсно цікава та по-своєму ви­шукана. Новела вчить нас не тільки не втрачати почуття гумору, а й гідно виходити з будь-якої ситуації, не образивши співбесідника.)

ІІІ. Значення “Декамерону” Боккаччо для сучасності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Моя улюблена новела в “Денамероні” Бонначчо