Мова повісті “Інститутка” Марко Вовчок

Мова повісті “Інститутка” близька до народної розмовної мови: багата на епітети, порівняння, прислів’я, приказки. Характеризуючи панів, письменниця вдається до народно-розмовних епітетів і порівнянь бурлескного стилю (“І полковник поміж усіма, неначе той індик переяславський, походжає та все потроху пирхає”, паничі в гості “так комахою і налазять, і налазять”, “аж роєм коло нашої панночки звиваються, – так, як ті джмелі, гудуть”, стара пані “така вже люта, – аж їй у роті чорно”). Письменниця вдається до знижувальної

лексики, характеризуючи панівний клас (панночка не говорить, а “ляскотить по-пташиному”, “репече”, ” дзвякотить”), до зневажливої форми середнього роду, також поширеної в народі (“Часом така юрма їх ужене, що дивуємось, яких-то вже між ними панів нема! Все теє регочеться, танцює, ість, п’є; все теє гудяїце, дак таке випещене!”) У повісті “Інститутка” письменниця скористалась прийомом контрастного зіставлення.

Вона показала, що за гарною зовнішністю панночки може ховатися хижа натура, яка “…дивиться так, що аж молоко кисне”. Руки в панночки “холодні, як гадюки”. Коли

зайшла мова про дівчат-кріпачок, вона “скривилась і перехилилась набік, і очі чогось заплющує, і з місця зривається, – мов стеменний кіт, як йому з люльки в вуса пихкають…”. За допомогою фольклорних метафор письменниця акцентує увагу читача на гострих класових суперечностях своєї епохи.

В уяві Устини кріпацьке село – це пекло. У тому пеклі, на панському порозі, кріпака щодня чекає “лихая година”, там “де і люди пов’яли, змарніли”. У своїй повісті Марко Вовчок відтворює життя^ поєднуючи в одному словесно-художньому образі кілька тропів.

Катря, обурена бездушністю поміщиці, вигукує: “Вона вже й. оком своїм нас пожерла!” Письменниця черпала з народного джерела прислів’я й приказки: “Не вдавайся а тугу – каже Назар. – Біс біду перебуде: одна мине – десять буде”, “Як-то кажуть: про вовка промовка, а вовк у хату”, “Добре дядькові – той бога забув!”, “аби, бабо, рябо”. Кожен рядок її творів увібрав у себе мелодійність і ритміку народної поезії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мова повісті “Інститутка” Марко Вовчок