Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” – ІІ варіант ІВАН ФРАНКО

10 клас

ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

II варіант

Лірична драма І. Франка “Зів’яле листя” створювалась більше десяти років і вийшла у світ у 1896 році. Збірка об’єднала поезії переважно з сумними, журливими мотивами. В ній оспівуються глибокі почутя палкого, але нещасливого кохання. Вона була написана в один з найважчих періодів життя поета. Жорстоке переслідування польською та українською буржуазією, третє ув’язнення, недопущення до викладання у Львівському університеті – всі ці болючі удари затьмарювали душу поетові,

викликали сумні мотиви його творчості.

Появі цих мотивів сприяло також те, що поет не був щасливий в особистому житті. Збірка складається з трьох частин, які названі жмутками. В ній розкривається глибока душевна трагедія ліричного героя, викликана важкими обставинами громадського та особистого життя, зокрема неподіленим коханням.

Звідси й назва збірки як художній образ втрачених надій, задавленого в душі великого почуття.

Моя бо й народна неволя –

То мати тих скорбних пісень.

Перший жмуток позначений здебільшого весняними, життєстверджуючими мотивами “молодої любові”. Чари кохання

підносять героя, оволодівають його душею. Герой ще намагається знайти раціональне пояснення своєму станові: “Не знаю, що мене до тебе тягне…”, “За що, красавице, я так тебе люблю…” Але “блідая, горем п’яна, безнадійна любов” все владніше опановує всіма його думками й почуттями.

Вогонь кохання, який спершу зігрівав душу, починає її спопеляти: “А в серці холод… Дим довкола, дим!”

Більшість поезій другого жмутку витримана в народно-пісенній стилістиці. Саме до цієї частини належать такі перлини, як “Чого являєшся мені у сні?”, “Ой ти, дівчино, з горіха зерня…”, “Якби знав я чари…”

“Червона калино, чого в лузі гнешся…” Це поезія літа, спогадів про весну кохання, настроїв туги й розлуки. Страждання героя набувають загального характеру. Кохана дівчина втрачає реальні риси в його свідомості, і марно він намагається відтворити той образ, що являється йому у снах.

Пафос руйнування ілюзії, ідеалу, мрії звучить у цьому жмутку на повну силу.

Третій жмуток – то поезія зими, де панує смерть. Руйнується світобудова і світосприйняття героя, в центрі якого стояв ідеал: “Вона умерла! – ні, се я умер”. Душа героя мертва. Виснажений, спустошений і надломлений, ліричний герой залишається наодинці з собою, готовий навіть до самогубства.

Вічний, як пригода, пошук людиною гармонії у своїй душі – так ожна визначити тему ліричної драми “Зів’яле листя”. Головний мотив, що об’єднує всі твори книжки – перебіг внутрішнього життя закоханої людини від народження почуття до його краху.

Чи не найкращим в інтимній ліриці І. Франка визначається вірш “Чого являєшся мені у сні?” Він був покладений на музику композитором К. Данькевичем. Герой намагається забути, вирвати з серця образ вчини, що не відповідає йому на його любов взаємністю. У неї “німі уста”, очі нагадують “криниці дно студене”. Але герой просить приходити хоч у сні до нього, щоб зазнати щастя хоч так. Автобіографічною є поезія “Тричі мені являлася любов”.

Перша юнацька весняна любов до Ольги Рошкевич “несміла, як лілея біла, з зітхання й мрій уткана”. Друга-любов до Юзефи Дзвонковської, що відмовила поетові, бо відчувала смертельну недугу і справді передчасно померла. Це була таємна й недоступна, мов святиня”, жінка і таке ж кохання. Була й третя – Целіна Журавська, яку поет кохав платонічною любов’ю, опоетизувавши її образ.

Може, тому збірка має три жмутки – три кохання в житті поета.

“Зів’яле листя” – одна з найкращих збірок інтимної лірики в українській літературі. Ці хвилюючі, писані кров’ю серця рядки, Іван Франко наповнив не тільки своїми почуттями, а й усім тим, що є в нашій мові найніжнішого, найсердечнішого.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” – ІІ варіант ІВАН ФРАНКО