Література Стародавньої Русі, як і вся давня російська культура, залишила своїм нащадкам неперевершені зразки великого служіння своїй Вітчизні, безмежної відданості рідній землі і духовної моральності. Починаючи з творів усної творчості, що дійшли до нас з найдавніших часів, російський народ прославляв духовні та моральні цінності, які служили прикладом наступним поколінням.
Протягом багатьох століть російський народ складав казки і билини, по яких і сьогодні з раннього дитинства складається уявлення про добро і зло, про чесність і
Не менш яскравими в російських казках представляються і жінки. Чого тільки варті Олена Прекрасна або Василина Премудра, образи яких є еталоном справжньої російської жінки, вірної і розумної, красивої і працелюбної. Така жінка – віддана хранителька домашнього вогнища.
Традиції народного усної творчості можна побачити у різних творах давньоруської літератури. Наприклад, твір Єрмолая Еразма “Повість
Коли підбурюваний боярами Петро виганяє Февронію з дому, він дозволяє їй забрати тільки найдорожче, що у неї є. Любляча і віддана Февронія так і робить – вона забирає з собою самого чоловіка. І ніяка злоба, ніяка заздрість не спроможна розлучити любляче подружжя. Навіть після смерті Февронія і Петро залишаються разом.
На думку більшості авторів давньоруських літературних творів саме любов є тією рушійною силою, яка дозволяє розвиватися людству і саме тим стрижнем, на якому воно тримається. Адже саме любов здатна творити справжні дива – зціляти, повертати до життя і надавати сили. Така ж самовіддана любов змушує Ярославу, героїню іншого твору – “Слово о полку Ігореві” , піднятися на високу міську стіну і там молитися силам природи про порятунок свого улюбленого князя Ігоря.
Сила любові допомагає Ярославні, природа її чує і дослухається її прохань – вона сприяє князю під час втечі.
Не менш важливим моральним ідеалом, який проповідує давньоруська література, є відданість рідній землі і своїй Вітчизні, служіння в ім’я її блага. У тому ж самому ” Слові о полку Ігореві” у своєму зверненні до руських князів автор закликає їх об’єднатися і спільними силами захистити рідну землю від ворогів. Зробити Батьківщину непереможною здатна тільки сила, вірність і сміливість її синів.
Такими є головні заповіти наших предків, які і понині є зразком для будь-якої справжньої людини. Вірність, відданість, розум, доброта і любов завжди були і залишаться моральним ідеалом російського народу.