“Мистецтво виконує роботу пам’яті: воно вибирає з потоку часу найбільш яскраве, хвилююче, значне й запам’ятовує це в кристалах книг”. По поемі Твардовского “Василь Теркин”

1. Образ типового радянського бійця. 2. Теплий гумор поеми. 3. Значення поеми Твардовского. Одним з найбільш яскравих добутків російської літератури XX століття є поема А. Т. Твардовского “Василь Теркин”.

На мою думку, дане добуток як не можна краще відповідає заявленій темі твору. У поемі ми чітко чуємо голос самого автора Він розповідає про Теркине – головного героя поеми, міркує про війну й про життя людини взагалі.

У поемі ми зустрічаємо й героїчні картини, і забавні ситуації, тобто трагічне переплітається зі смішним. Добуток

відрізняється жвавістю мови. Автор використовує народну мову, того поема нагадує нам фольклорні зразки народної творчості. Теркин – це типовий радянський боєць.

Він смів, весел, спритний.

У нього дуже розвинене патріотичне почуття Те серйозний, те потішний, Дарма що дощ, що сніг, – У бій, уперед, у вогонь кромішній Він іде, святий і грішний, Росіянин чудо-людин. Автор зображує Теркина не тільки сьогоденням героєм, бійцеві не чужо ніщо людське. Ми бачимо, як він у колі своїх товаришів мріє про те, як закінчиться війна, і він повернеться додому. Цей момент представлений з неабиякою часткою гумору.

Теркин говорить,

що нагорода йому потрібна тільки для того, щоб зробити враження на дівчин.

Однак автор не обмежується гумористичними рядками Відразу ж випливають власні авторські сумні роздуми: Теркин, Теркин, добрий малий, Що отут сміх, а що сум? Загадав ти, друг, чимало, Загадав далеко в далечінь… Де дівчиська, де вечірки?

Де рідна сільрада? Знаєш сам, Василь Теркин, Що туди дороги немає… Тут ми бачимо різкий перехід від гумору, від невимушених розмов Теркина з однополчанами до серйозного міркуванням Грізні нагадування автора про сувору дійсність показують нам, читачам, щиру обстановку навколо веселуна й баляндрасника Теркина.

Немає дороги, немає права Побувати в рідному селі.

Страшний бій іде кривавий, Смертний бій не заради слави – Заради життя на землі. З поеми ми довідаємося про героїчні подвиги простих бійців “з Рязані, з Казані, із Сибіру, з Москви”. У поемі багато узагальнюючих моментів, автор, так чи інакше, підкреслює героїзм воїнів і їхня відповідальність перед сучасниками й нащадками.

Нині ми відповідаємо за Росію, за народ. І за геть усе. Від Івана до Фоми, Мертві ль, живі, Всі ми разом – це ми Той народ, Росія. Поема розповідає нам про фронтове братерство, про взаємодопомогу.

За словами поета, не можна знайти дружби святей і чистіше, ніж ця, породжена в екстремальних умовах.

Василь Теркин з’являється в нерозривному зв’язку з Батьківщиною, що захищає. У глибині рідної Росії, Проти вітру, груди вперед, По снігах іде Василь Теркин. Німця бити йде.

Поема показує читачам різні епізоди з військового життя. Вони не завжди зв’язані між собою – поема писалася Твардовским на війні, коли щогодини міг стати останнім. Це суворі будні війни, тяжкі випробування, загибель фронтових друзів, страх смерті…

Але навіть у таких умовах головний герой і ті, хто його оточує, не втрачають мужності й любові до життя. Поема Твардовского доносить до нас погляд очевидця, ми разом з Теркиним і з автором заново переживаємо всі, про що говорять нам рядка.

Поема не випадково відрізняється дивно простою мовою. Адже “Василь Теркин” був написаний про солдатів і в першу чергу для них – тих, хто віддавав своє життя за рідну країну. Війна стала невід’ємною частиною їхньої власної біографії.

Кожна мить на війні може стати останнім. Тому будь-який, навіть самий незначний епізод має величезне значення. Нехитрі радості військових будня описані автором з таким теплим почуттям: До кухні – з місця, з місця – у бій.

Курить, їсть і п’є зі смаком На позиції кожної… Особлива майстерність Твардовского виявилося в тім, що він показав образ героя Великої Вітчизняної війни. Поет нічого не прикрашає, Василь Теркин здається нам абсолютно реальною людиною.

Він не відірваний від життя, він добре пізнаваний. У ньому ясно читаються риси, які відносять до особливостей російського національного характеру. В екстремальних умовах у людині відкриваються такі якості, як готовність до самопожертви, героїзм.

Теркин не вважає свій героїзм чимсь із ряду геть вихідним.

Так діють всі навколо, життя однієї людини перестає мати якесь особливе значення. Адже головна мета – захистити Батьківщину – представляється набагато більше важливої. Поет втілив в образі Теркина такі риси російського воїна, як патріотизм, готовність до подвигу, любов до праці, відповідальність за долю своєї країни.

Поема Твардовского “Василь Теркин” стала одним із самих улюблених добутків про війну. Дотепер читачі не втратили інтерес до цього добутку.

Поема заснована на реальному історичному матеріалі, а особистість головного героя робить її особливо цікавою


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Мистецтво виконує роботу пам’яті: воно вибирає з потоку часу найбільш яскраве, хвилююче, значне й запам’ятовує це в кристалах книг”. По поемі Твардовского “Василь Теркин”