Мини-твір на тему: “Брехня – рідна сестра страху”

Брехня ніколи не прикрашала людину. Навряд чи можна зустріти когось, хто готовий твердо стверджувати, що брехати – це добре і природно. У той же час слід констатувати, що, так чи інакше, брешуть практично всі люди. Особисто я можу визначити декілька видів брехні, розділивши їх на дві категорії.

Про першу категорію говорять частіше – це брехня оточуючим, але мало хто замислюється про інший вид брехні – брехня самому собі.

Брехня оточуючим – явище поширене. Зазвичай воно полягає в повідомленні іншим людям неправдивих відомостей

чи фактів. З самого раннього дитинства люди починають обманювати.

Спершу це стосується батьків, діти боятися покарання з боку батьків за ті чи інші провинності і тому придумують різне, щоб дорослі не дізналися правду. Потім діти виростають, стають дорослими і продовжують брехати. Для багатьох це стає нормою життя, вони навіть перестають помічати за собою брехню, використовуючи принцип “не можеш довести – значить не правий”.

Зазвичай такі люди не дозволяють нікому хоча б наблизитися до істини, тому для встановлення фактів необхідно використовувати якісь окремі деталі, побудувати загальну картину

з яких не є можливим. Таким чином, правда і брехня перестають бути моральними категоріями і використовуються по ситуації в залежності від інтересів людей. Зазвичай людина замислюється про можливу нераціональність і неправильність брехні лише тоді, коли сама сильно страждає від чужої брехні.

Люди значно менше говорять про існування брехні самому собі, але вона анітрохи не менш значуща у філософському плані, ніж брехня оточуючим. Проявляється вона в тому, що людина практично в будь-якому випадку шукає і знаходить виправдання у всіх своїх провинах, зазвичай вина перекладається на когось іншого або на складні життєві обставини. Думається, що існування такого виду брехні обумовлено не стільки соціальними факторами, скільки біологічними, адже, визнаючи кожен раз власну провину, людина ризикує опинитися в психологічній ямі і постійно перебувати в депресії.

Але основною причиною обох цих видів брехні є страх. У дитинстві дитина боїться покарання з боку батьків і тому бреше, дорослі люди бояться осуду і тому брешуть. Дуже часто люди бояться зізнатися самим собі в реальних мотивах своїх дій, а іноді у своїй аморальності та непорядності, і тому стверджують про існування “корисної брехні” та використовують її. У деяких людей все це дійшло практично до параної – вони навіть бояться здатися неввічливими і непривітними і тому посміхаються і невтомно намагаються всім вгодити.

Втім, навряд чи варто засуджувати когось за подібне. Кожен сам господар своїм словам і вчинкам, а єдиним дієвим обмеженням для будь-яких дій в сучасному суспільстві є закон.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мини-твір на тему: “Брехня – рідна сестра страху”